Лазарева субота

Мій допис у ВК

* * *

Седмиця перед Лазаревою суботою і Квітною неділею, що її ми зараз проходимо, цікава тим, що літургійні тексти прослідковують перебіг життя Лазаря і його сестер. Ось кілька прикладів такої хронології:

у вівторок на утрені:
"Учора й сьогодні Лазар недужий,* і його сестри повідомляють про це Христа.* Радісно приготуйся, Витаніє,* щоб угостити Життєдавця і Царя,* кличучи з нами: Господи, - слава тобі!"

Молитва до Бога Творця

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю вселенної! Ти волею Своєю від небуття до буття привів усе, Ти владою Твоєю держиш створіння і Твоїм промислом будуєш світ. Ти благодаттю Єдинородного Сина Твого і співдіянням Святого Духа створив небо, землю і воду, і все, що в них. Ти з чотирьох стихій склав створіння, увінчав єси чотирма порами круг року, Ти розіп'яв небо, як намет, Ти сонцем світ осяяв, Ти місяцем співосвітлив його, Ти світловидними зорями вселенну украсив, Ти утвердив єси землю на водах, Ти обгородив море піском, Ти для дихання розлив повітря, Ти хмарам з небес повелів росити дощ на все створене Тобою. Очі всіх на Тебе уповають, і Ти даєш усім поживу своєчасно, відкриваєш руку Твою – і все сповнюється благоволінням Твоїм.

Владико всього, Боже наш, Ти створив людину, взявши прах із землі, і, вдостоївши образом Твоїм, Ти поставив її у рясному раю, щоб порати і доглядати його. Але за намовою лукавого і власним нерозумом людина не послухала повеління Твого і заповідь Твою переступила, тому й первісну гармонію Твого створіння порушила, отрутою гріха осквернивши світ. Навчені праотцем нашим, Господи, согрішили й ми, чинили беззаконня і неправду перед Тобою, не зберегли і не додержали, як Ти нам заповідав: замість мудрими управителями і доглядачами стали хижаками і лютими ненависниками краси створіння Твого. Взамін примножувати і приоздоблювати дари Твої, ми їх безумно винищували та осквернювали. Покликані дбати про життя Твого світу, ми посіяли в ньому смерть і загибель: отруїли повітря, землю і воду, знищили ліси і степи, стерли з лиця землі многоту тварин і рослин. 

Каємось, Чоловіколюбивий Творче наш, за такий наш нерозум і злобу. Ісповідуємо гріхи наші, що вчинили проти створіння Твого. Просимо Твою доброту, щоб дано нам змогу навернутись і виправити своє життя за Твоїми заповідями, пам’ятаючи і пильно дбаючи про все, що навколо нас. Просвіти серця наші благодаттю Пресвятого Твого Духа, щоб ми знову стали вірними і мудрими управителями і доглядачами світу Твого, відновлюючи навколо себе красу райського саду. Навчи нас бачити в гармонії усього створеного велич і славу Тебе самого, Творця і нашого благого Отця, щоб по-новому ми змогли любити створіння Твої і визнавати їхню велику цінність згідно з Твоїм Божественним промислом.

Бо Ти єси Бог, що благістю Своєю польові лілеї зодягає красою, дбає про птиць небесних, вирощує траву для скоту і зела на пожиток людям, і стає видимим через створіння Свої, і Тобі славу возсилаємо, безначальному Отцеві, з Єдинородним Твоїм Сином, і Пресвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Дещо про акафіст до Богородиці "Невіста Неневісная"

Акафіст – це велика літургічна поема, яку служиться стоячи (так каже назва в грецькій мові, у противенстві до катизми – псалмів, які читаємо сидячи). В Україні акафісти дуже популярні, співається їх у церкві, а часто читається і приватно, як особисту молитву.

Цілий твір складається з 12 пісень, кожна пісня – з кондака й ікоса; разом 24 пісень. Автор починає кожний вірш (кондак і ікос) по черзі з букв грецької азбуки, яка має їх 24.

Благання Матері до Сина

На багатьох давніх іконах "Деісус" (тобто Моління) Богородиця зображена у молитовному зверненні до Сина, а у руці тримає сувій, де описаний діалог між нею та Спасителем. Ось одне із таких молінь, яке я знайшов у чудовій книзі Дмитра Степовика "Іконологія й іконографія":

Хресна Дорога чи Літургія Передосвячених Дарів?

Ідея помісності й патріархату знаходить щораз більше зрозуміння серед нашого загалу. Всі починаємо здавати собі справу, що самоуправління є чимось необхідним для збереження і розвитку нашої Церкви. Здається, що ми всі також починаємо розуміти важливість правильного виховання молоді в релігійно-національному дусі. Але, може, не всі ще розуміємо важливість збереження духовно-обрядової окремішності Української Греко-Католицької Церкви. А якраз на цих елементах основується зовнішня помісність. Усі ті, що латинізують наш обряд чи бажають зберегти латинські нововведення, свідомо чи несвідомо промощують шлях до злиття нашої Церкви з Церквою Латинською і тим самим заперечують ідею помісності та патріархального завершення УГКЦ.

Чин насадження дерев

ЧИН НАСАДЖЕННЯ ДЕРЕВ[1]

Священик приходить на місце, де є насаджені або будуть садитись дерева, маючи з собою свячену воду з кропилом і трохи єлею, благословенного на всеношному. Одягнувши єпитрахиль, починає за звичаєм:

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю небесний, утішителю. Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імені Твого ради.

Господи, помилуй (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Господи, помилуй (12).

Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, і нині, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.

Прийдiте, поклонiмся царевi, нашому Богу.

Прийдiте, поклонiмся Христовi, царевi, нашому Богу.

Прийдiте, поклонiмся i припадiм до самого Господа Ісуса Христа, царя i Бога нашого.

Стояння під час молитви

До церковного обряду належать різні символічні чинності, які виконуємо під час богослужінь - стояння, піднесення рук, хилення голови, приклонення коліна, доземні поклони, хресне знамено і т. п. Такі символічні чинності оживляють наші богослужби. Без них вони були б монотонні, холодні і позбавлені життя.

Під час богослужінь ми можемо стояти, клячати, робити поклони, а деколи й сидіти. Тут насувається питання: яка постава нашого тіла найкраще відповідає нам під час богослужби? Відповідь коротка: стояння! Так було у Старому, так і в Новому Завіті від апостольських часів. Так учать святі Отці. Так приписують Вселенські Собори. А це тому, що стояння має особливу символіку.

Покутні символічні дії

Від апостольських часів найбільш звичайною і природною поставою тіла під час молитви і під час богослужінь було стояння. Приписи Вселенських Соборів наказували, щоб усі вірні під час молитви стояли в усі неділі року і в час П’ятидесятниці, тобто від празника Пасхи до Зішестя Святого Духа.

Крім стояння під час богослужінь у приписаний час церковного року в практиці маємо ще різні покутні символічні дії чи рухи тіла. Сюди належать передусім приклонення колін, поклони, лежання хрестом і схилювання голови.