Нехай
буде відомо, що святий престол освячує лише архиєрей при освяченні храму через
помазання святим миром і покладення святих мощей. Але, при потребі і за дозволом
правлячого єпископа, звершити освячення престолу може відпоручений священик, однак
без помазання миром і покладення мощей. Для такого випадку архиєрей подає до
храму вже освячений антимінс, який священик покладає на престол при освяченні.
Для
нового престолу хай будуть приготованими нові верхній і нижній обруси, котрі
будуть освячуватись перед одяганням, а також всі належні оздоби, тобто
Євангеліє, хрест, кивот і світильники, які мають бути освяченими, або ж
освячуватимуться після одягання престолу. Всі ці речі разом зі святим
антимінсом хай стоять на окремому столі у вівтарі.
Священик,
приготувавши все, хай одягнеться у повні священичі ризи і починає, як звичайно:
Благословен
Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе істини,
що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в
нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Святий Боже, святий кріпкий, святий
безсмертний, помилуй нас. (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,
нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи,
очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли
немочі наші, імени Твого ради.
Господи, помилуй. (3)
Слава, і нині:
Отче наш, що єси на небесах, нехай
святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на
небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини
наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи
нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава,
Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Господи, помилуй. (12)
Слава, і нині:
Прийдіте,
поклонімся цареві, нашому Богу.
Прийдіте,
поклонімся Христові, цареві, нашому Богу.
Прийдіте,
поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, царя і Бога нашого.
Псалом
83
Які любі оcелі Твої,*
Гоcподи cил.
Прагне й тужить
душа моя за дворами Гоcподніми;* cерце моє і тіло моє зраділи у Бозі живому.
Бо й горобець
знайшов cобі оcелю,* і горлиця гніздо cобі, де положить пташенята свої.
Я ж знайшов жертовники
твої, Гоcподи cил,* Царю мій і Боже мій.
Блаженні, що живуть
у домі Твоїм;* повік-віки вони хвалитимуть Тебе.
Блажен муж, що має
поміч від тебе, Гоcподи,* що в cерці cвоєму положив cходи до храму,
До долини плачу, у
міcце, що він призначив,* бо за те Законодавець даcть благоcловення.
Вони підуть із cили
в cилу,* явитьcя Бог богів у Cіоні.
Гоcподи, Боже cил,
виcлухай молитву мою,* почуй, Боже Якова.
Заcтупнику наш, Боже,
побач* і поглянь на лице Помазаника Твого.
Бо один день у
дворах Твоїх краще тиcячі;* я волів бути погордженим у домі Бога мого, ніж в
оcелях грішників жити.
Бо миліcть і іcтину
любить Гоcподь, Бог благодать і cлаву подаcть;* Гоcподь не позбавить добра тих,
що в невинноcті ходять.
Гоcподи cил,*
блажен муж, що на Тебе надієтьcя.
Слава, і нині:
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).
Опісля
священик кропить престол свяченою
водою, мовлячи:
Окропи
мене іссопом і очищуся, обмий мене і стану біліший від снігу.
Лик співає тропар храму.
Слава, і нині: Богородичний (глас 4):
Подай утішення рабам Твоїм,
Всенепорочна,* утихомирюючи злобу, що настає на нас* та від усякої скорботи нас
визволяючи.* Бо Тебе єдину непохитну і надійну твердиню маємо* і на Твоє
заступництво уповаємо,* щоб не посоромилися, Владичице, ті, що до Тебе
взивають.* Поспішись на молитву тих, що вірно кличуть до Тебе:* радуйся,
Владичице і всіх Помічнице,* радосте і покрове, і спасіння душ наших.
Після окроплення, священик освячує нові
покривала на престол таким чином:
Диякон: Господеві помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
Священик читає молитву:
Господи
Боже, Отче Вседержителю, що на Синайській горі звелів рабу Твоєму, законоположникові
Мойсеєві, зробити різні прикраси, покривала і полотна на потребу служби при
кивоті Завіту та у законному Твоєму храмі. Сам і нині, благально молимо Тебе,
прийми милостиво покривала ці, і, як тоді щедро прийняв Ти їх і рукою Аарона
освятив, Духом Твоїм Святим, рукою мене грішного, благослови, очисти і освяти,
щоб були вони достойними для покривання і обгортання божественного престолу та
жертовника возлюбленого Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа.
Бо
всяке добре даяння і всякий звершений дар з висоти від Тебе сходить, і Тобі
славу возсилаємо, з Єдинородним Твоїм Сином, і з Пресвятим, і Благим, і Животворящим
Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Священик: Мир усім.
Лик: І
духові твоєму.
Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.
Лик:
Тобі, Господи.
Священик, схиливши голову, мовить тихо цю
молитву:
Прихили,
Господи, вухо Твоє і вислухай мене, недостойного раба Твого, і ці покривальні
полотна, що для потреби святого вівтаря і жертовника Христа Твого зроблені,
благодаттю Твоєю всеосвячуючою і окропленням води цієї свяченої, благослови,
очисти і освяти.
Виголос:
Бо
Ти благословляєш і освячуєш усе, Боже наш, і Тобі славу возсилаєм, з Єдинородним
Твоїм Сином, і з Пресвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і
повсякчас, і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Священик
кропить обруси, мовлячи:
Освячуються
покривала ці благодаттю Пресвятого Духа, окропленням води цієї свяченої, в ім’я
Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Потім бере покривала і простелює на престолі,
а під верхнім вкладає антимінс.
Також кладе Євангеліє, хрест, кивот і світильники
(якщо неосвячені, то хай тепер освятить їх [дивись молитви нижче]).
По цьому священик кадить кадить престол.
Після того диякон виголошує:
З
умилінням приклонивши коліна, Господеві помолімся.
Лик:
Господи помилуй. (3)
Як всі у храмі стануть на коліна, священик
читає голосно оцю молитву:
Господи
Боже Сил, що на святих Твоїх апостолів і на преподобних Твоїх, Отців наших,
вилив Твою благодать, смиренно молимось Тобі: задля великого Твого чоловіколюбія
простри божественну руку Твою, що чинить достойними нас, грішних і недостойних
рабів Твоїх, на престол цей, щоб утвердити його міцним для нас, що служимо Тобі
на ньому і поклоняємося Тобі, Святий над святими; сповни славою і благодаттю
престол Твій, даруючи йому безперешкодне освячення, щоб на ньому ми служили
Тобі, єдиному Цареві і Господу, і принесені Тобі безкровні жертви, Пречисте
Тіло і Чесну Кров великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Єдинородного Твого
Сина, подавали на освячення вірних, що будуть їх причащатися.
Ти
бо єси освячення наше і Тебе безнастанно славити бажаємо, з Єдинородним Твоїм
Сином, і Всесвятим, Благим і Животворящим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на
віки віків.
Лик:
Амінь.
Коли
ж усі встануть, священик виголошує:
Слава
Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.
Лик: Слава
Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй. (3) Благослови.
Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами
пречистої Своєї Матері (та інше за днем), преподобних і богоносних
отців наших, святого (що його є храм), і всіх святих, помилує і спасе нас, як
благий і чоловіколюбець.
Лик: Амінь.
Після цього служиться Божественна Літургія на
новоосвяченому престолі.
* * *
Освячення книги
святих Євангелій:
Диякон:
Господеві помолімся.
Лик: Господи, помилуй.
Священик
мовить оцю молитву:
Владико
Святий, Отче всемогучий, предвічний Боже, що Мойсеєві, рабу Твоєму, дав
скрижалі, на яких постанови закону Твого зволив написати, для дотримання їх
всіми, хто живе. Сам і нині благослови й освяти книгу цю, що в собі містить
закон Твій святий і прославлення імени Твого, преблагословенної Діви Марії і
всіх святих Твоїх. Дай нам по великому милосердю Твоєму так використовувати її,
щоб послужила нам на зцілення й спасення душ наших.
Бо
милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і
Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Лик: Амінь.
Потому
священик кропить книгу свяченою водою, мовлячи:
Освячується
це Євангеліє благодаттю Пресвятого Духа, окропленням цієї свяченої води, в ім’я
Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Освячення
хреста:
Диякон: Господеві помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
Священик проказує оцю молитву:
Господи
Боже слави, Отче Вседержителю, Боже Сил, що деревом життя посеред раю
прообразив животворящий хрест, на якому возлюблений Син Твій помер і смертю
смерть умертвив, і його Церкві своїй як зброю непереможну, і віри утвердження,
і кріпке уповання на спасення і насліддя життя дарував. Тому ми, раби Твої,
сподобившись такого дару благодаті, благодарення, славу, смиренне поклонення і
молитву Твоїй величі приносимо: зішли нині благодать пресвятого Твого Духа,
милостиво споглянувши на це хресне знамено, і благослови, і освяти його. Дай,
щоб було воно знаменням страшним і кріпким для усіх ворогів видимих і
невидимих, на прогнання і оборону від усіх нападів і підступів диявольських.
Людям Твоїм нехай буде воно владним покровом, утвердженням у вірі, укріпленням
в надії, перемогою у боротьбі і для зростання в чеснотах успішною допомогою;
усіх, хто перед знаменням цим Тобі поклін складатиме і молитви приноситиме,
милостиво вислухай і щедро подай їм усе, чого проситимуть на спасення. Як
хрестом Твоїм світ від гріховного осудження визволив єси, так і рабів Твоїх, що
з вірою оце хресне знамено спорудили, силою хреста возлюбленого Сина Твого
завжди переможцями гріха яви, і всі земні і небесні Твої блага їм даруй, і
хрестом завжди до добра наставляй, і до отримання небесного вінця приведи.
Бо
Ти єси Джерело освячення і всіх благ багатий Податель, і Тобі славу возсилаємо
Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Священик
кропить хрест свяченою водою, мовлячи:
Освячується
хресне знамено оце благодаттю пресвятого Духа, окропленням цієї свяченої води,
в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Освячення
кивоту:
Диякон: Господеві помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
Священик проказує оцю молитву:
Господи
Боже наш, що за престол маєш небо, а за підніжок – землю; усе творіння не може
вмістити Тебе, ні ум ангельський, ані людський не може осягнути і належно
висловити величність слави Твоєї. Ти, однак, з милосердної милости і
чоловіколюб’я свого в утробі дівичій невимовно вміститися зволив і людиною
став; будучи Богом істинним, щоб людину придбати, Ти під видом хліба і вина Тіло
і Кров свою дав вірним на поживу. Як Бог, хоч всюдисущий і все наповняєш, але
як Богочоловік на небі праворуч Отця і на землі у пресвятих таїнствах Тіла і
Крови Ти істинно перебувати бажаєш. Тому нині смиренно молю Тебе: споглянь
милостиво на молитву нашу і на вмістилище це, що на славу Твою споруджене, і
зішли на нього Своє небесне благословення: благослови, очисти і освяти його,
щоб воно було достойним місцем, новим гробом і оселею для святих і животворящих
таїнств пресвятого Тіла і чесної Крови Твоєї.
Бо
Ти єси Освячення наше, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і
Пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки
віків.
Лик:
Амінь.
Священик: Мир всім.
Лик:
І
духові твоєму.
Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.
Лик:
Тобі, Господи.
Священик, схиливши голову, мовить тихо
оцю молитву:
Господи
Боже наш, що з милости і чоловіколюбія обіцяв перебувати з нами невідлучно до
кінця віку, прихили вухо своє і вислухай мене, і пошли благодать пресвятого
Твого Духа, і через окроплення цієї свяченої води благослови і освяти
вмістилище це, приготоване для зберігання божественних таїнств Тіла і Крови.
Виголос:
Бо
Ти благословляєш і освячуєш усе, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з Безначальним
Твоїм Отцем, і Пресвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і
повсякчас, і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Священик
кропить кивот свяченою водою, мовлячи:
Благословляється
і освячується кивот цей благодаттю Пресвятого Духа, окропленням води цієї
освяченої в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Освячення
світильників:
Диякон: Господеві помолімся.
Лик:
Господи, помилуй.
Священик проказує оцю молитву:
Боже
всемогутній, єдиний благий і єдине світло істинне. Ти звелів пророкові Твоєму
Мойсею, щоб він приніс трапезу і поставив предложення її, і щоб вніс світильник
для встановлення світла його. Тому ревно молимося, щоб оці світильники, вірними
рабами Твоїми згідно зі заповідями приготовлені для освячення і прикрашення
святої трапези Твоєї і на славу величности Твоєї принесені, Ти милостиво
прийняв і чоловіколюбно вилив на них росу благодаті Пресвятого Духа, і зволив
їх благословити і освятити. І я, недостойний ієрей, бажаючи їх принести і
запалити для славослов’я Твого трисяйного Божества, благословляю і освячую їх,
щоб усі, хто входитимуть у святилище неприступної Твоєї слави, побачили істинне
світло Твоєї правди; і ті, хто, визнаючи Твою велику милість, приноситимуть їх
для Твоєї прослави, сподобляться ходити дорогою правди, волю Твою розуміти і
зброєю світла зодягнуті і збережені від усяких підступів диявольських,
сподобляться осягнути з Твоєю поміччю світло невечірнє.
Ти
бо єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і
повсякчас, і на віки віків.
Лик:
Амінь.
Священик окроплює свяченою водою,
кажучи:
Освячуються
світила ці благодаттю Пресвятого Духа, окропленням цієї свяченої води, в ім’я
Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
