Другий Ватиканський Собор
Декрет про Східні Католицькі Церкви Orientalium Ecclesiarum
6. Нехай усі вірні Східних Церков знають і будуть певні в тому, що можуть і мусять завжди берегти свої законні літургійні обряди і свій правопорядок, а зміни слід запроваджувати лише з огляду на власний органічний розвиток. Отож передусім самі східні християни мають вірно дотримуватися своїх обрядів і правопорядку, щораз краще їх пізнавати й досконаліше практикувати, – а якщо через історичні чи особисті причини від них недоречно відступили, то нехай стараються повернутись до прадідних традицій.(…)
Кодекс канонів Східних Церков
Кан. 704 – Божественна Літургія може похвально правитись у всі дні, за винятком тих, які виключаються згідно з приписами літургічних книг Церкви свого права, до якої священик приписаний.
Кан. 715 – § 1. Священикам можна приймати пожертви, що їх вірні, згідно з визнаним звичаєм Церкви, офірують за відправу Божественної Літургії у їхніх наміреннях.
§ 2. Можна також, якщо так дозволяє законний звичай, приймати пожертви за Літургію Напередосвячених дарів і за поминання в Божественній Літургії.
Конгрегація у справах Східних Церков
Інструкція застосування літургійних приписів
Кодексу канонів Східних Церков
63. Алітургійні дні
У кан. 704 Кодексу Канонів Східних Церков стверджується, що „Божественна літургія може похвально правитись у всі дні, за винятком тих, які не передбачені приписами літургійних книг Церкви свого права, до якої священик приписаний“. Щоб уточнити, котрі дні є алітургійними, канон звертається до приписів літургійних книг. Ці приписи не є однаковими для різних Церков свого права чи, точніше, для великих родин Східних Церков. Необхідно визнати, що ці приписи, хоча і сформульовані в літургійних книгах і відповідно зобов’язують у багатьох Церквах свого права, надто часто виходили з ужитку в останніх часах, також через вплив латинської традиції. Їхнє занедбання часто веде за собою, окрім занепаду прадавньої традиції алітургійних днів, затрачення відправи Літургії Передосвячених Дарів. Радісний і святковий вимір Євхаристії, досвідчений як подія, а не як звичка, був живим у християнську давнину і досі зберігається у багатьох східних літургіях, занедбання цієї практики сприяє применшенню повного значення Божественної літургії, яка інтегрально і урочисто служиться на завершення і як запечатання довгої дороги приготування, позначеної відправами різного типу. Щоб відновити елемент, який є таким визначним у спадщині неподільної Церкви, необхідно іти в напрямі відновлення практики алітургійних днів там, де відносно недавно вона зникла.
Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха»
393. У нашій церкві є три чини Божественної Літургії: святителів Йоана Золотоустого, Василія Великого та Передшеосвячених дарів. Звичайно служимо Літургію святого Йоана Золотоустого. Літургію святого Василія Великого служимо десять разів у році, а саме: у всі неділі Великого посту, у Великі четвер і суботу, у навечір’я різдва й Богоявлення, на свято святого Василія Великого. Під час святої Чотиридесятниці церква від понеділка до п’ятниці на знак очікування Пасхи Христової і славного зновупришестя не звершує євхаристійного жертвоприношення, тобто Літургії святих отців Йоана Золотоустого або Василія Великого.
394. Щоб підтримати вірних під час духовного подвигу посту і подати Причастя в ці дні, церква служить Літургію Передшеосвячених дарів, під час якої вірні причащаються Святих дарів, освячених попередньої неділі. церква не служить жодної з цих літургій в середу і п’ятницю Сиропусного тижня, понеділок і вівторок першого тижня Чотиридесятниці [див. рубрики: Постова тріодь, сиропусний тиждень, середа, вечірня; Перший тиждень посту; понеділок, вечірня, Велика п’ятниця, час ІХ] і Велику п’ятницю, тому ці дні згідно з традицією є алітургійними. Згідно зі звичаєм прийнято правити Літургію Передшеосвячених дарів тільки по середах і п’ятницях Великого посту, а тому алітургійними днями також називаємо всі понеділки, вівторки й четверги Великого посту. Церква уводить практику алітургійних днів, щоб нагадати нам про те, що ми тільки-но наближаємося до повноти царства Божого і щоб Євхаристія не стала для нас звичкою, а завжди була живою подією [див. Конгрегація у справах Східних Церков, Інструкція застосування літургійних приписів Кодексу канонів Східних Церков, (6 січня 1996), 63].
401 У Літургії Передшеосвячених дарів наголошується на двох моментах: приготуванні оглашенних до хрещення і покаянні вірних. Під час цієї Літургії спільнота молиться за оглашенних, а з другої половини Великого посту і за «тих, що до просвічення», які на Пасху будуть охрещені. Перша частина Літургії – Вечірня зі старозавітними читаннями – носить особливий повчальний характер. Читання книг Буття та Виходу представляють оглашенним та й охрещеним Промисел і опіку Бога над вибраним народом, а книга Приповідок подає повчання Божої Мудрості для щоденного життя. Через читання Старого Завіту та моління Літургії Передшеосвячених дарів оглашенні готуються до просвічення у Хрещенні. Символом їхнього готування та просвічування Божим Словом є благословення свічкою і кадилом зі словами «Світло Христове просвічує всіх». це знак Христа, який перемагає темряву, символ прийдешньої світлої Пасхи й хрещення оглашенних у смерть і воскресіння Христа.
402. Покаянний характер Літургії Передшеосвячених дарів виявляється у співі стихири «Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою», що завершується доземними поклонами, а також коліноприклоненням під час торжественного перенесення Передшеосвячених дарів з проскомидійника на Престол. Покаянно-постовий характер цієї Літургії полягає в очікуванні пасхальної повноти й готуванні вірних до неї, а причащання Святих дарів духовно зміцнює вірних на шляху покаяння і посту.
Канони партикулярного права УГКЦ
Кан. 88
(кан. 704 ККСЦ)
§ 1. Божественні Літургії св. Василія Великого, св. Івана Золотоустого та Передосвячених Дарів слід звершувати відповідно до приписів літургійних книг.
§ 2. У всі дні посту св. Чотиридесятниці, за винятком субот, неділь та дня Благовіщення, не буває іншої Літургії, окрім Передосвячених Дарів.
§ 3. Згідно з приписами літургійних книг, існують також інші алітургійні дні, в які не звершуємо жодної Божественної Літургії. Такими днями є: середа і п’ятниця Сиропусного тижня, понеділок і вівторок першого тижня Чотиридесятниці, Велика п’ятниця та п’ятниця перед навечір’ям Різдва і Богоявлення, на яку переносяться Царські часи.
Кан. 94
(кан. 715, § 2 ККСЦ)
Дозволяється приймати пожертви за поминання в Божественних Літургіях св. Івана Золотоустого і св. Василія Великого, а також за служіння Літургії Передосвячених Дарів.
