Мав велике щастя вирватись зі свого коловороту і вибратись на кілька днів (23-26 грудня) до Києва, щоб підтримати український народ. Окрім того, що мітингував на Майдані, пікетував АП і МВС та стояв на барикадах, я зі своїм давнім другом також відвідав багато знаменних місць нашої чудової столиці. Зокрема, ще перед приїздом, було велике бажання завітати до древньої Києво-Печерської Лаври.
Кількома днями перед тим, коли остаточно наважився рушати до Києва, дивився якусь прес-конференцію, де намісник монастиря митрополит Павло Лебідь (УПЦ МП) схвально відгукнувся про те, що "беркутівці" в ніч на 30 листопада розігнали студентів, мовляв, "хай скажуть, скільки їм заплатили за те, що вони там стояли". Я далекий від політики чи релігійної ксенофобії, однак така зневага від духовної особи мене обурила. Тієї миті у мене з'явилось бажання якось виразити цю свою незгоду. Нагода випала вже після приїзду до столиці.
Кількома днями перед тим, коли остаточно наважився рушати до Києва, дивився якусь прес-конференцію, де намісник монастиря митрополит Павло Лебідь (УПЦ МП) схвально відгукнувся про те, що "беркутівці" в ніч на 30 листопада розігнали студентів, мовляв, "хай скажуть, скільки їм заплатили за те, що вони там стояли". Я далекий від політики чи релігійної ксенофобії, однак така зневага від духовної особи мене обурила. Тієї миті у мене з'явилось бажання якось виразити цю свою незгоду. Нагода випала вже після приїзду до столиці.
