Молитва до Пресвятої Богородиці, прославленої у Львівській іконі

Преславна, пренепорочна, пречиста Діво, Богородице Маріє! Тебе од віків вибрав Небесний Отець бути кивотом Бога Слова, Єдинородного Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа, Який за діянням Всесвятого Духа від тебе воплотився, щоб спасти весь рід людський від неволі гріха і злоби диявольської. Ти стала освяченим Храмом Божества, тому по достоїнству славить тебе все створіння, як непорочну Матір всіх Царя і Владики.

Знаємо, прехвальна Богородице, якою великою славою звеличив тебе у небесах Син твій і Бог наш, бо й на землі Він зволив прославити тебе через святі ікони, котрі наче зорі засяяли по всьому світі християнському. Від давніх літ звеличує твій всечесний образ, пресвята Владичице світу, і благовірний люд міста Львова, а ти милосердно вислуховуєш його моління, єднаючи всіх християн у прославі народженого від тебе Христа Спаса.

Перед цією твоєю іконою днесь ми, грішні, припадаючи, благаємо твого заступництва і помочі. Почуй нас, милостива Приснодіво, як дітей твоїх, і сповни всі добрі прохання наші, подаючи нам того, чого найбільше потребуємо для спасіння. Віримо, що можеш вчинити це, бо могутнім є твоє материнське моління перед престолом чоловіколюбного Всецаря.

Просвіти, благаємо, Божественним світлом душі наші, що у пітьму гріховну власновільно занурились, не бажаючи сповняти Його святої волі. Ти не покинула місто наше у час безбожного лихоліття, тож не зостав нас і нині, що численні біди й скорботи терпимо. Будь всім нам благою Провідницею до спасіння, наставляючи нас ходити простою дорогою заповідей Творця і Бога нашого.

Заради твого материнського заступництва нехай подасть многомилостивий Господь мир для світу і єдність для Церкви, хай визволить Україну нашу від скорбот і напастей, подасть владі духа премудрості і справедливості, воїнство наше збереже і подолає ворожу злобу. Під твоїм пречистим покровом, Богоневісто Владичице, охорони родини наші, наповни їх любов’ю, а дітей і молодь зрости у чистоті і святості. Нехай твоїми всеблагими молитвами наш люд порятується від злиднів, щоб він міг здобувати гідний пожиток з праці рук своїх. Виправ порочні і злі нахили в народі нашому, щоб Україна наново розквітла вірою і благочестям.

Всіх нас, вірних дітей твоїх, що молимось перед достохвальною іконою твоєю, всеблага Богородице Маріє, збережи у доброму здоров’ї душевному і тілесному по всі дні життя нашого, а в час кончини смертної будь нам Дверима небесними до вічного Царства Сина твого, Господа і Бога нашого Ісуса Христа, щоб Йому з Безначальним Отцем і Єдиносущним Духом ми повсякчас могли славу возсилати, а з Ним і тебе величати на віки віків. Амінь.

Ікона Богородиці "Знамення"

Ікона Знамення належить до найдавнішого іконографічного типу Богородичних ікон – Оранти (грецьк. «молільниці»), котра підносить руки до молитви. Такий жест початково не був християнським, але став таким ще на зорі юної Церкви. Зображення людей, що моляться з піднесеними руками, можна знайти у римських катакомбах та на священних посудинах. Часто можна зустріти постать жінки, котра підносить руки до молитви, а збоку є надпис «Марія», себто Богородиця. Пресвята Діва представлена як символ Церкви, що молиться. Вже блаженний Августин Іппонійський вбачав у Богоматері Церкву. Зображення Богородиці Оранти можемо зустріти і як окрему ікону, і як частину композиції інших ікон, приміром Вознесіння чи Зіслання Святого Духа. Однією з найвідоміших зображень Оранти у Київській Церкві є мозаїчний образ Богоматері «Нерушима стіна» зі Святої Софії Київської (X ст.).

Ікона Знамення є особливим типом Богородиці Оранти, зображеної з Господом Ісусом Христом на грудях. Найдавніше подібне зображення можна зустріти в римських катакомбах Cimitero Maggiore (IV ст.). Назва ікони вказує на пророцтво святого Ісаї: «Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось діва зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл» (Іс. 7:14). Цими словами прообразується таїнство Боговтілення, народження Спасителя від Діви, Сина Божого від земної жінки, об’явлення Бога у світі (пор. Мт. 1:23). Саме тому ікону Знамення звичайно розміщують в іконостасах посередині пророчого ряду, вказуючи цим на те, що головною темою всіх старозавітніх пророцтв було Боже воплочення, себто Його прихід на землю для спасіння Свого люду.

Господь Ісус Христос на іконі Знамення постає в образі Спаса Еммануїла. Його зображають або безпосередньо на грудях Богоматері, або в сфері-мандорлі, котра означає сяйво Його божественної слави. Христос зображений у вигляді дитини, оскільки Він народився як людина від Пречистої Марії, але Він не є звичайною людською дитиною, бо одночасно зостається також Предвічним Богом. Він непідвладний часові, тому Його можна зобразити і як Ветхого Деньми, і як Еммануїла – Вічного Младенця. Одяг Спаса Еммануїла, що буває червоним і синім, а часто й білим і золотистим, підкреслює Його божественну й людську природи, поєднані в одній особі. Руки Ісуса Христа розведені у благословенні. Інколи у лівиці Господь тримає сувій чи книгу – символ Євангелія, яке Він звістив людям.

Богородиця Марія зображена у повний зріст чи лише по пояс. Вона предстоїть в постаті Оранти, з піднятими до неба руками – Богомати молиться до свого Сина за всіх людей. У надрах її лона Духом Святим зароджується Богочоловік. Одяг Богоматері – хітон і мафорій – традиційно червоний і синій. Ці кольори символізують поєднання в ній дівицтва й материнства, а також її земну природу та небесну велич. Ризи Богородиці заливає золоте сяйво (асист), що є виявом потоків благодаті Святого Духа, який зійшов на Пресвяту Діву в момент Благовіщення. Навколо Марії інколи також зображують мандорлу, що знову-таки вказує на її божественну славу, котру вона здобула через Богоматеринство.

Часто з обох боків Богоматері зображуються ангели: архангели або херувими і серафими. Присутність у композиції ангельських сил вказує на те, що Богородиця, своєю смиренністю згодна стати Матір’ю Божою, піднімає людство на щабель вище ангелів і архангелів, тому що й Бог, за словами святих отців, не прийняв ангельський образ, але втілився в людську плоть. Також зображення ангелів підкреслюють те, що завдяки народженню Бога Марія стала царицею ангелів, чеснішою від херувимів і незрівнянно славнішою від серафимів.

Кілька слів про ікону Успення Божої Матері

Центральною постаттю ікони є Господь Ісус Христос, який зображений у світлі своєї слави. Воно таке інтенсивне, що земнородні його не можуть побачити, тому зображене як темрява навколо Нього. Господа Ісуса оточують святі ангели всіх чинів. Христос у руці тримає немовлятко в білих пеленах - це пресвята і пречиста душа Богородиці, яка щойно народилась для вічного життя. Зворушливою є схожість цього фрагменту до зображень Марії, яка тримає на руках Немовля Богочоловіка - Син в успенні виступає як той, що віддає "борг турботи" Своїй Матері.

Символіка ікони (IV)

Ікони Пресвятої Богородиці

Образ Богородиці у східнохристиянському мистецтві займає особливе місце. Існує дуже багато різних типів богородичних ікон і всі вони – христологічні, оскільки через народження Христа Марія стає Богородицею, Богоматір’ю.

Богородична догматика основана на тайні Боговоплочення і через образ Богородиці розкривається глибина стосунків Бога з людиною. Марія дає життя Богові у Його людській природі, стає Матір’ю Бога, Богородицею, творіння вміщує Творця. Таємниця Богородиці в цьому і полягає, що через Дівство і Материнство, вона є новим творінням. Її почитання пов’язане саме з цим. З богородичної догматики розвивається іконографія, всередині якої можна виділити кілька основних напрямків про які мова йтиме далі.

Символіка ікони (ІІІ)

Ікони Пресвятої Тройці

Троїчний догмат візуально представити неможливо, тому зображення Святої Тройці можуть бути тільки символічні.

Є кілька відомих різновидів троїчних ікон, які варто перелічити:

Символічні зображення

1)                 Тройця Старозавітня (Гостинність Авраама);

2)                 Тройця Новозавітня (Сопрестолля);

3)                 Вітцівство;

4)                 Тройця Смісоіпостасна;

5)                 Етимасія;

6)                 Всевидяче Око;

Промислительні зображення

7)                 Богоявлення Господнє;

8)                 Преображення Господнє;

9)                 П’ятидесятниця.

Символіка ікони (ІІ)

Ікони Ісуса Христа

Іконографія Господа Ісуса знає кілька варіантів зображення Христа Спасителя. Головними з-поміж них є такі:

1)                 Господь Вседержитель (Пантократор);

2)                 Спас Еммануїл;

3)                 Спас Нерукотворний;

4)                 Спас в Силах;

5)                 Спас Великий Архиєрей;

6)                 Спас Ветхий Деньми;

7)                 Спас Ангел Великої ради;

8)                 Спас Недремне Око;

9)                 Спас Чоловік Болів.

Далі розглянемо один із цих варіантів зображення Христа Спасителя – Господь Пантократор.

Символіка ікони (І)

Готував для мирян одного львівського храму літургійні катехизи. Зачепив також тему ікон. Кидаю ці мої записи сюди - може хтось знайде їх корисними. Це не є якісь завершені конспекти - радше "лекційні" нотатки. Вони частково переписані  ще із моїх семінарійних скриптів, а частково доопрацьовані мною на основі різних джерел та праць. Можуть також містити помилки... Для ілюстрації катехиз використовував ікони, які є у вільному доступі в мережі Інтернет - хто добре пошукає, той знайде ще кращі, ніж були у мене :)

* * *

Символічні зображення в іконах

Cимвол (від грецького σύμβολον – «кидаю спільно») - це знак речовий та умовний, який нагадує конкретне поняття або образ, що втілює певну ідею. Він використовується з найдавніших пір і чинний до наших днів. Зміст символічного зображення завжди знач­ніший від змальованого об'єкта, бо ж неможливо духовний зміст ви­явити матеріальним виразом. Символічний спосіб є єдиним універ­сальним художнім засобом відтворення глобального, вічного, транс­цендентного.

Благання Матері до Сина

На багатьох давніх іконах "Деісус" (тобто Моління) Богородиця зображена у молитовному зверненні до Сина, а у руці тримає сувій, де описаний діалог між нею та Спасителем. Ось одне із таких молінь, яке я знайшов у чудовій книзі Дмитра Степовика "Іконологія й іконографія":