Чин освячення нового престолу (за Требником митрополита Андрея Шептицького (Львів 1925-26))

Нехай буде відомо, що святий престол освячує лише архиєрей при освяченні храму через помазання святим миром і покладення святих мощей. Але, при потребі і за дозволом правлячого єпископа, звершити освячення престолу може відпоручений священик, однак без помазання миром і покладення мощей. Для такого випадку архиєрей подає до храму вже освячений антимінс, який священик покладає на престол при освяченні.

Для нового престолу хай будуть приготованими нові верхній і нижній обруси, котрі будуть освячуватись перед одяганням, а також всі належні оздоби, тобто Євангеліє, хрест, кивот і світильники, які мають бути освяченими, або ж освячуватимуться після одягання престолу. Всі ці речі разом зі святим антимінсом хай стоять на окремому столі у вівтарі.

Священик, приготувавши все, хай одягнеться у повні священичі ризи і починає, як звичайно:

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші, імени Твого ради.

Господи, помилуй. (3)

Слава, і нині:

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Господи, помилуй. (12)

Слава, і нині:

Прийдіте, поклонімся цареві, нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, цареві, нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, царя і Бога нашого.

Псалом 83

Які любі оcелі Твої,* Гоcподи cил.

Прагне й тужить душа моя за дворами Гоcподніми;* cерце моє і тіло моє зраділи у Бозі живому.

Бо й горобець знайшов cобі оcелю,* і горлиця гніздо cобі, де положить пташенята свої.

Я ж знайшов жертовники твої, Гоcподи cил,* Царю мій і Боже мій.

Блаженні, що живуть у домі Твоїм;* повік-віки вони хвалитимуть Тебе.

Блажен муж, що має поміч від тебе, Гоcподи,* що в cерці cвоєму положив cходи до храму,

До долини плачу, у міcце, що він призначив,* бо за те Законодавець даcть благоcловення.

Вони підуть із cили в cилу,* явитьcя Бог богів у Cіоні.

Гоcподи, Боже cил, виcлухай молитву мою,* почуй, Боже Якова.

Заcтупнику наш, Боже, побач* і поглянь на лице Помазаника Твого.

Бо один день у дворах Твоїх краще тиcячі;* я волів бути погордженим у домі Бога мого, ніж в оcелях грішників жити.

Бо миліcть і іcтину любить Гоcподь, Бог благодать і cлаву подаcть;* Гоcподь не позбавить добра тих, що в невинноcті ходять.

Гоcподи cил,* блажен муж, що на Тебе надієтьcя.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).

Опісля священик кропить престол свяченою водою, мовлячи:

Окропи мене іссопом і очищуся, обмий мене і стану біліший від снігу.

Лик співає тропар храму.

Слава, і нині: Богородичний (глас 4):

Подай утішення рабам Твоїм, Всенепорочна,* утихомирюючи злобу, що настає на нас* та від усякої скорботи нас визволяючи.* Бо Тебе єдину непохитну і надійну твердиню маємо* і на Твоє заступництво уповаємо,* щоб не посоромилися, Владичице, ті, що до Тебе взивають.* Поспішись на молитву тих, що вірно кличуть до Тебе:* радуйся, Владичице і всіх Помічнице,* радосте і покрове, і спасіння душ наших.

Після окроплення, священик освячує нові покривала на престол таким чином:

Диякон: Господеві помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Священик читає молитву:

Господи Боже, Отче Вседержителю, що на Синайській горі звелів рабу Твоєму, законоположникові Мойсеєві, зробити різні прикраси, покривала і полотна на потребу служби при кивоті Завіту та у законному Твоєму храмі. Сам і нині, благально молимо Тебе, прийми милостиво покривала ці, і, як тоді щедро прийняв Ти їх і рукою Аарона освятив, Духом Твоїм Святим, рукою мене грішного, благослови, очисти і освяти, щоб були вони достойними для покривання і обгортання божественного престолу та жертовника возлюбленого Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа.

Бо всяке добре даяння і всякий звершений дар з висоти від Тебе сходить, і Тобі славу возсилаємо, з Єдинородним Твоїм Сином, і з Пресвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Священик: Мир усім.

Лик: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.

Лик: Тобі, Господи.

Священик, схиливши голову, мовить тихо цю молитву:

Прихили, Господи, вухо Твоє і вислухай мене, недостойного раба Твого, і ці покривальні полотна, що для потреби святого вівтаря і жертовника Христа Твого зроблені, благодаттю Твоєю всеосвячуючою і окропленням води цієї свяченої, благослови, очисти і освяти.

Виголос:

Бо Ти благословляєш і освячуєш усе, Боже наш, і Тобі славу возсилаєм, з Єдинородним Твоїм Сином, і з Пресвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Священик кропить обруси, мовлячи:

Освячуються покривала ці благодаттю Пресвятого Духа, окропленням води цієї свяченої, в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Потім бере покривала і простелює на престолі, а під верхнім вкладає антимінс.

Також кладе Євангеліє, хрест, кивот і світильники (якщо неосвячені, то хай тепер освятить їх [дивись молитви нижче]).

По цьому священик кадить кадить престол.

Після того диякон виголошує:

З умилінням приклонивши коліна, Господеві помолімся.

Лик: Господи помилуй. (3)

Як всі у храмі стануть на коліна, священик читає голосно оцю молитву:

Господи Боже Сил, що на святих Твоїх апостолів і на преподобних Твоїх, Отців наших, вилив Твою благодать, смиренно молимось Тобі: задля великого Твого чоловіколюбія простри божественну руку Твою, що чинить достойними нас, грішних і недостойних рабів Твоїх, на престол цей, щоб утвердити його міцним для нас, що служимо Тобі на ньому і поклоняємося Тобі, Святий над святими; сповни славою і благодаттю престол Твій, даруючи йому безперешкодне освячення, щоб на ньому ми служили Тобі, єдиному Цареві і Господу, і принесені Тобі безкровні жертви, Пречисте Тіло і Чесну Кров великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Єдинородного Твого Сина, подавали на освячення вірних, що будуть їх причащатися.

Ти бо єси освячення наше і Тебе безнастанно славити бажаємо, з Єдинородним Твоїм Сином, і Всесвятим, Благим і Животворящим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Коли ж усі встануть, священик виголошує:

Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Лик: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй. (3) Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої Своєї Матері (та інше за днем), преподобних і богоносних отців наших, святого (що його є храм), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Лик: Амінь.

Після цього служиться Божественна Літургія на новоосвяченому престолі.

* * *

Освячення книги святих Євангелій:

Диякон: Господеві помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Священик мовить оцю молитву:

Владико Святий, Отче всемогучий, предвічний Боже, що Мойсеєві, рабу Твоєму, дав скрижалі, на яких постанови закону Твого зволив написати, для дотримання їх всіми, хто живе. Сам і нині благослови й освяти книгу цю, що в собі містить закон Твій святий і прославлення імени Твого, преблагословенної Діви Марії і всіх святих Твоїх. Дай нам по великому милосердю Твоєму так використовувати її, щоб послужила нам на зцілення й спасення душ наших.

Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Потому священик кропить книгу свяченою водою, мовлячи:

Освячується це Євангеліє благодаттю Пресвятого Духа, окропленням цієї свяченої води, в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Освячення хреста:

Диякон: Господеві помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Священик проказує оцю молитву:

Господи Боже слави, Отче Вседержителю, Боже Сил, що деревом життя посеред раю прообразив животворящий хрест, на якому возлюблений Син Твій помер і смертю смерть умертвив, і його Церкві своїй як зброю непереможну, і віри утвердження, і кріпке уповання на спасення і насліддя життя дарував. Тому ми, раби Твої, сподобившись такого дару благодаті, благодарення, славу, смиренне поклонення і молитву Твоїй величі приносимо: зішли нині благодать пресвятого Твого Духа, милостиво споглянувши на це хресне знамено, і благослови, і освяти його. Дай, щоб було воно знаменням страшним і кріпким для усіх ворогів видимих і невидимих, на прогнання і оборону від усіх нападів і підступів диявольських. Людям Твоїм нехай буде воно владним покровом, утвердженням у вірі, укріпленням в надії, перемогою у боротьбі і для зростання в чеснотах успішною допомогою; усіх, хто перед знаменням цим Тобі поклін складатиме і молитви приноситиме, милостиво вислухай і щедро подай їм усе, чого проситимуть на спасення. Як хрестом Твоїм світ від гріховного осудження визволив єси, так і рабів Твоїх, що з вірою оце хресне знамено спорудили, силою хреста возлюбленого Сина Твого завжди переможцями гріха яви, і всі земні і небесні Твої блага їм даруй, і хрестом завжди до добра наставляй, і до отримання небесного вінця приведи.

Бо Ти єси Джерело освячення і всіх благ багатий Податель, і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Священик кропить хрест свяченою водою, мовлячи:

Освячується хресне знамено оце благодаттю пресвятого Духа, окропленням цієї свяченої води, в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Освячення кивоту:

Диякон: Господеві помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Священик проказує оцю молитву:

Господи Боже наш, що за престол маєш небо, а за підніжок – землю; усе творіння не може вмістити Тебе, ні ум ангельський, ані людський не може осягнути і належно висловити величність слави Твоєї. Ти, однак, з милосердної милости і чоловіколюб’я свого в утробі дівичій невимовно вміститися зволив і людиною став; будучи Богом істинним, щоб людину придбати, Ти під видом хліба і вина Тіло і Кров свою дав вірним на поживу. Як Бог, хоч всюдисущий і все наповняєш, але як Богочоловік на небі праворуч Отця і на землі у пресвятих таїнствах Тіла і Крови Ти істинно перебувати бажаєш. Тому нині смиренно молю Тебе: споглянь милостиво на молитву нашу і на вмістилище це, що на славу Твою споруджене, і зішли на нього Своє небесне благословення: благослови, очисти і освяти його, щоб воно було достойним місцем, новим гробом і оселею для святих і животворящих таїнств пресвятого Тіла і чесної Крови Твоєї.

Бо Ти єси Освячення наше, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і Пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Священик: Мир всім.

Лик: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.

Лик: Тобі, Господи.

Священик, схиливши голову, мовить тихо оцю молитву:

Господи Боже наш, що з милости і чоловіколюбія обіцяв перебувати з нами невідлучно до кінця віку, прихили вухо своє і вислухай мене, і пошли благодать пресвятого Твого Духа, і через окроплення цієї свяченої води благослови і освяти вмістилище це, приготоване для зберігання божественних таїнств Тіла і Крови.

Виголос:

Бо Ти благословляєш і освячуєш усе, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з Безначальним Твоїм Отцем, і Пресвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Священик кропить кивот свяченою водою, мовлячи:

Благословляється і освячується кивот цей благодаттю Пресвятого Духа, окропленням води цієї освяченої в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Освячення світильників:

Диякон: Господеві помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Священик проказує оцю молитву:

Боже всемогутній, єдиний благий і єдине світло істинне. Ти звелів пророкові Твоєму Мойсею, щоб він приніс трапезу і поставив предложення її, і щоб вніс світильник для встановлення світла його. Тому ревно молимося, щоб оці світильники, вірними рабами Твоїми згідно зі заповідями приготовлені для освячення і прикрашення святої трапези Твоєї і на славу величности Твоєї принесені, Ти милостиво прийняв і чоловіколюбно вилив на них росу благодаті Пресвятого Духа, і зволив їх благословити і освятити. І я, недостойний ієрей, бажаючи їх принести і запалити для славослов’я Твого трисяйного Божества, благословляю і освячую їх, щоб усі, хто входитимуть у святилище неприступної Твоєї слави, побачили істинне світло Твоєї правди; і ті, хто, визнаючи Твою велику милість, приноситимуть їх для Твоєї прослави, сподобляться ходити дорогою правди, волю Твою розуміти і зброєю світла зодягнуті і збережені від усяких підступів диявольських, сподобляться осягнути з Твоєю поміччю світло невечірнє.

Ти бо єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Священик окроплює свяченою водою, кажучи:

Освячуються світила ці благодаттю Пресвятого Духа, окропленням цієї свяченої води, в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.