"Воспоминання Твоє, Христе Боже наш, засвітило світові день празничний. Від Тебе бо рибалки навчилися безкровну жертву хліба й вина Тобі приносити і так творити Твоє божественне воспоминання, яке ми празнуємо і кличемо: Господи, – слава тобі!" (Тропар свята Євхаристії)
Тропар свята Торжественного поклоніння Пречистим Тайнам Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа (Пресвятої Євхаристії), як на мене, є доволі невдалим. Він був написаний порівняно пізно - у першій половині ХХ століття - у рамках римської реформи літургійних книг recensio ruthena, замінивши собою попередній святковий тропар "Хліб преєстественний...", що оспівував лише Тіло Господнє, котре "днесь празденственно на престолі зрится" - тобто мав на увазі виставлений у монстранції Хліб. Цікаво, що кондак (зауважу, доволі непоганий) зостався той самий, оскільки він не стільки акцентував на виставленні Тіла і поклонінні йому, скільки на причасті Дарами, у котрих присутній Христос.
Мені невідомо, хто уклав тропар "Воспоминання Твоє...", але автор не відзначався особливим гимнографічним талантом, оскільки просто переробив для свята тропар Різдва Христового "Різдво Твоє, Христе Боже наш...". Така практика, звісно, не вийняткова: згадаймо лише покровський кондак "Діва днесь предстоїть у церкві...", укладений на взір різдвяного кондака "Діва днесь Пресущного родить...". Проблема в тому, що автору тропаря Євхаристії переробка, м'яко кажучи, не вдалася. В результаті вийшов не головний гимн свята, а якесь справжнє "масло масляне". Пригляньмось лише ближче: воспоминання Христа Бога "засвітило світові день празничний", бо від Нього рибалки навчилися творити про Нього воспоминання, яке ми, знову-таки, празнуємо. Про що йде мова? Що ми празнуємо - воспоминання чи день? Важко відповісти однозначно.
Більше того, тропар богословськи неточний, оскільки твердить, що "рибалки" (апостоли) навчилися від Христа приносити "безкровну жертву" (Євхаристію) Йому таки. Натомість з євхаристійних молитов наших Літургій недвозначно зрозуміло, що Євхаристія приноситься Отцеві, а Христос є Той, хто приносить. Отож, співставляючи логіку Літургій і тропаря, складається враження, що Христос приносить Євхаристію Сам Собі, що є, звісно, нісенітницею.
Попередньо я висловив своє щире переконання у тому, що свято Євхаристії зайве у нашому календарі. Втім, моя настанова лишається моєю особистою справою. Натомість тропар свята "Воспоминання Твоє..." й далі перебуває у молитовному вжитку всієї УГКЦ, маючи вищеописані мною проблеми-ґанджі. Він обов'язково потребує або мистецько-богословської переробки, або заміщення якимось іншим гимном, котрий може бути новоукладений, чи взятий із наших літургійних піснеспівів, присутніх, приміром у службі Великого четверга або у Послідуванні до святого причастя.
Немає коментарів:
Дописати коментар