Що рекламує Бог?

Без сумніву, сьогодні суспільство перенасичене рекламою. Вона майже цілодобово полонить нашу увагу, крикливо звертаючись до свідомості зі шпальт газет, з миготливих телеекранів, з метражу білбордів, з віртуальної павутини Інтернету, з наклейок у під’їздах чи маршрутках та навіть з буденних розмов. Рекламується практично все – харчові продукти, ліки, побутові товари, політичні партії тощо. Причому нам добре відомо, що реклама доволі часто буває фальшивою. Інколи ми, повіривши їй, отримуємо «кота в мішку». Це дуже негативне явище, позаяк кожна людина має право на адекватну інформацію. Викривлення істини і пропагування брехні – один із викликів сучасності, з котрим ми як християни покликані боротись.

Зі сторінок Святого Письма, зокрема Євангелія, до нас також звертається «реклама», але вона є цілком іншого, вищого ґатунку. Вона не несе у собі жодного зерна неправди, але досконало проголошує нам божественну дійсність Царства Небесного, до котрого ми всі покликані. Біблійна «реклама» є надзвичайно достовірною. Апостол Йоан Богослов, звертаючись до своїх читачів, свідчить: «Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово Життя, – а Життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам Життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, – що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність – з Отцем і з Його Сином Ісусом Христом. І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна.» (1 Йо. 1:1-4). Ціла Біблія записана очевидцями, котрим Бог відкрив себе таким, яким Він насправді є.

Мабуть, якраз у цьому криється найбільша сила Слова Божого. На його сторінках ми стрічаємось не з людьми, котрі намагаються роздумувати на божественні теми, але із самим Господом, Який звертається до нас. Ісус Христос, наш Спаситель, каже: «Все передане Мені Моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити» (Мт. 11:27). Він є одвічним Богом, сущим в лоні Отця, тому необманно звістує нам те, що сам знає. Можна ствердити, що завдяки Євангелію Бог «рекламує» нам себе справжнього, Бога-для-нас, Який дарує вірним вічне життя.

Хоч предметом нашої віри є речі очікувані, але завдяки літургії Церкви ми вже зараз можемо досвідчити ту дійсність, учасниками якої ми станемо у Царстві Божому. Маю на увазі насамперед святкування Євхаристії. Одна із завершальних молитов Божественної Літургії Василія Великого так підкреслює реальність, котру ми переживаємо під час богослужіння: «Сповнилося і звершилося, скільки в нашій силі, Христе Боже наш, Твого Промислу Таїнство: бо маємо смерти Твоєї пам’ять, ми виділи воскресення Твого образ, ми сповнилися безконечної Твоєї жизні, ми насолодилися невичерпною Твоєю поживою. Благоізволь, щоб і в будучому віці всі ми сподобилися її, благодаттю безначального Твого Отця, і святого, і благого, і животворящого Твого Духа, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.». Здійснення Євхаристії є для Церкви святкуванням довершеного факту нашого спасіння, яке приймаємо як дар у Святому Причасті.

Благовість Євангелія і святкування Євхаристії, звістування спасіння і його звершення – це два основні аспекти діяльності Церкви ось вже понад дві тисячі літ. Пропозиція вічного життя у Царстві Небесному, котре нам пропонує Бог через Ісуса Христа, є завжди актуальною. Можемо, отже, сміло довіряти такій «рекламі», гарантом необманності якої є сам Господь, бо «Той, хто обіцяв – вірний» (Євр. 10:23).

Журнал "Слово"