Чин заручин (окремо від вінчання)

Після Божественної Літургії ієрей стоїть у святилищі, а ті, що хочуть заручитися, приходять до притвору і стають перед дверми церкви, наречений праворуч, наречена ліворуч. Покладаються також на правому боці святої трапези два їхні перстені, один біля другого.

Ієрей, зодягнений у священні одежі, себто в єпитрахиль і фелон, виходить з вівтаря до них. Також знаменує голови молодих тричі, і дає їм запалені свічки і, ввівши їх всередину до церкви, ставить перед святими дверима.

Покадивши їх хрестовидно, ієрей віддає кадильницю, і одразу запитує спершу нареченого, мовлячи:

Чи маєш (ім’я) добру і непримушену волю і незмінне рішення заручитися нині з цією (ім’я), яку тут бачиш перед собою, а коли прийде час, взяти її за дружину?

І відповідає наречений: Маю, чесний отче.

Потім ієрей запитує наречену:

Також і ти, (ім’я), чи маєш добру і непримушену волю і незмінне рішення заручитися нині з цим (ім’я), якого тут бачиш перед собою, а коли прийде час, взяти його за мужа?

І відповідає наречена: Маю, чесний отче.

Потім ієрей знову запитує нареченого:

Чи обіцяєш, що крім цієї (ім’я) не будеш ніякій іншій невісті прирікати вірності подружньої?

І відповідає наречений: Обіцяю, чесний отче.

Також ієрей запитує наречену:

Чи обіцяєш, що крім цього (ім’я) не будеш ніякому іншому мужеві прирікати вірності подружньої?

І відповідає наречена: Обіцяю, чесний отче.

Тоді диякон мовить:

Благослови, владико.

Ієрей виголошує:

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

І одразу диякон виголошує єктенію:

В мирі Господу помолімся.

Лик (на кожне прошення): Господи, помилуй.

За мир з висот і спасення душ наших Господу помолімся.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх Господу помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господу помолімся.

За святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріярха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Архиєпископа і Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господу помолімся.

За рабів Божих (ім’я) і (ім’я), що нині заручаються одне з одним, і за спасення їх Господу помолімся.

Щоб були дані їм діти на продовження роду, і все, чого для спасення просять, Господу помолімся.

Щоб були зіслані їм любов звершена, мирна, і поміч, Господу помолімся.

Щоб вони були охоронені і благословенні у однодумності і міцній вірності Господу помолімся.

Щоб вони збереглися у непорочному житті і перебуванні Господу помолімся.

Щоб Господь Бог наш дарував їм шлюб чесний і ложе непорочне Господу помолімся.

Щоб ізбавитися їм і нам від усякої скорби, гніву й нужди Господу помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Лик: Тобі, Господи.

Ієрей: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Диякон: Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй

І тоді ієрей голосно говорить оцю молитву:

Боже вічний, Ти зібрав воєдино віддалених від себе і встановив для них нерозривний союз любови, Ти благословив Ісаака і Ревеку і вчинив їх наслідниками Твоєї обітниці; сам благослови і рабів Твоїх оцих (ім’я) і (ім’я), наставляючи їх на всяке добре діло,

бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Ієрей: Мир всім.

Лик: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.

Лик: Тобі, Господи.

І прихиляють свої голови всі, аж доки ієрей не прочитає молитву цю:

Господи Боже наш, Ти з-поміж народів найперше обручив Церкву, діву чисту, благослови ці заручини, і з’єднай, і охорони рабів Твоїх цих в мирі і єдиномислії,

бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Тоді бере ієрей перстені зі святої трапези, і дає нареченому перстень нареченої, а нареченій – перстень нареченого.

Спершу робить тричі знак хреста перснем над головою нареченого і накладає його на четвертий палець правиці, мовлячи:

Заручається раб Божий (ім’я) з рабою Божою (ім’я), в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Знаменуючи також перснем голову нареченої тричі, накладає його на четвертий палець правиці, мовлячи:

Заручається раба Божа (ім’я) з рабом Божим (ім’я), в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

По цьому нареченим перемінюють перстені, а ієрей поєднує їхні правиці.

Диякон: Господу помолімся.

Лик: Господи, помилуй.

Ієрей мовить молитву оцю: 

Господи Боже наш, Ти був супутником слуги патріярха Авраама в Месопотамії, посилаючи висватати дружину для пана його Ісаака, і відкрив йому через черпання води, щоб заручити Ревеку. Сам благослови заручини рабів Твоїх, цього (ім’я) і цієї (ім’я), і утверди промовлене ними слово, утверди їх святим Твоїм з’єднанням.

Бо Ти спочатку створив мужеську стать і жіночу, і Ти з’єднуєш з мужем жену на поміч і на приймання людського роду. Сам, отже, Господи Боже наш, Ти, що послав істину в насліддя Твоє і обітницю Твою рабам Твоїм, отцям нашим, вибранцям Твоїм з роду в рід, — зглянься на раба Твого (ім’я) і на рабу Твою (ім’я), і утверди заручених у вірі і єдинодумстві, й істині, і любові. Ти бо, Господи, показав встановлення заручин і утвердження всього. Через перстень була дана влада Йосифові в Єгипті, через перстень прославився Даниїл в країні вавилонській, через перстень виявилася істина Тамари, через перстень Отець наш небесний щедрий був до сина свого: Дайте бо, мовить, перстень на правицю його, і, заколовши годоване теля, їжмо і веселімся. Сама правиця Твоя, Господи, озброїла Мойсея в Червоному морі, словом бо Твоїм істинним небеса утвердилися і земля оснувалася; і правиця рабів Твоїх благословиться словом Твоїм могутнім і раменом Твоїм високим. Сам, отже, і нині, Владико, благослови це накладання перстенів благословенням небесним, і ангел Твій нехай іде перед ними в усі дні життя їх,

бо Ти благословляєш і освячуєш усе, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

І одразу диякон виголошує єктенію оцю:

Помилуй нас, Боже по великій милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Лик (на кожне прошення): Господи, помилуй (3).

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріярха нашого (ім’я), і преосвященнішого Архиєпископа і Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), за тих, що служать і послужили у святім храмі цім, і за отців наших духовних, і всю во Христі братію нашу.

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Ще молимось за рабів Божих (ім’я) і (ім’я), що заручаються одне з одним, промовмо всі: Господи, вислухай і помилуй.

Ще молимось за всю братію нашу, і за всіх православних християн.

Ієрей: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Ієрей: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Лик: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.

Ієрей: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої Своєї Матері (та інше за днем) і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Лик: Амінь.

Ієрей або диякон виголошує:

Новозарученим рабам Божим (ім’я) і (ім’я) сотвори, Господи, у здоров’ї і спасенні многії і благії літа.

Лик: Многая літа (3).

* * *

Explicatio

Головними джерелами для укладення цього чину, окрім сучасного Требника УГКЦ (Львів 2009), став ряд інших Евхологіїв, з-поміж яких варто відзначити Требники Митрополитів Петра Могили (Київ 1646) та Андрея Шептицького (Львів 1925). Саме за ними було перекладено ряд рубрик, а також запитання перед заручинами та мирна і сугуба єктенії. Відпуст та многоліття додані за взірцем та аналогією із сучасним Чином вінчання.

Запалені свічки на початку чину символізують гарячу любов наречених одне до одного, як теж і їхнє чисте життя до шлюбу. Також свічки мають нагадувати їм про світло добрих діл, коте має сяяти з їхнього подружнього життя.

Обряд накладання перстенів є центральним у Чині заручин. Вони означають владу наречених над майбутнім потомством, як також нерозривність їхнього подружнього союзу, про що нагадує безкінечність перстенів. Перед початком чину їх ставлять на святу трапезу, щоб перстені освятились через перебування на ній; саме звідти, наче від Бога, ієрей бере їх для накладання на руки наречених.

У давнину перстені виготовлялись із різних матеріалів: заліза (чи срібла) і золота – відповідно до властивостей чоловічої (твердість) та жіночої (м’якість) природи. Тому під час їх накладання ієрей спершу дає перстень нареченої нареченому, а перстень нареченої – нареченому, і вже опісля він сам, наречені або свідки раз чи тричі перемінюють перстені на знак взаємодарування наречених одне одному. Також це служить згадкою про давній звичай обмінюватись дарами на початку подружнього життя.

Поєднання рук заручених, котре здійснює ієрей після накладення перстенів, символізує їхнє єднання у Христі, як також і те, що вони отримують одне одного з руки Церкви.