Молитва перед Причастям: битися в груди чи хреститися

Популярно звана "Молитва перед Причастям" насправді є сукупністю кількох молитов, якими готують себе до прийняття Святих Дарів і священики, і вірні:

1. "Вірую, Господи і ісповідую, що Ти єси воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший я" - ісповідання віри у Христа. Традиційно її приписують св. Йоану Золотоусту. У греків вона є більш розширеною ісповідуванням віри у істинність Святих Дарів.
2. "Вечері Твоєї тайної днесь, Сину Божий, мене причасника прийми, бо ворогам Твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але як розбійник сповідаюся Тобі (має бути "ісповідаю Тебе"): Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у царстві Твоїм. Пом’яни мене, Владико, коли прийдеш, у царстві Твоїм. Пом’яни мене, Святий, коли прийдеш, у царстві Твоїм" - це тропар Великого четверга, доповнений потрійним ісповідуванням наприкінці.
3. "Нехай не на суд і не в осудження буде мені причастя святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі і тіла" - ще одне прохання про достойне причастя.
4. "Боже‚ милостивий будь мені, грішному. Боже‚ очисти мої гріхи і помилуй мене. Без числа нагрішив я‚ Господи‚ прости мені" - покаянна митарева молитва у її широкій версії, яку використовує наша літургійна традиція.

Дійсно, сучасні Служебники не подають жодних рубрик під час промовляння цих молитов у контексті Божественної Служби, однак у нашому богослужбовому Уставі промовляння слів "Пом'яни мене, Господи... Владико... Святий..." і "Боже, милостивий..." супроводжується хресним знаменням, навіть із поклонами. Перші можемо знайти у чині зображальних, а другі - на Єфремовій молитві, як теж і у тексті Літургії, приміром на початку одягання риз. Отже, саме хресне знамення є відповідним жестом під час промовляння молитов перед Причастям у нашій традиції.