середу, 31 травня 2017 р.

Парафіяльний сотрудник


Слово «сотрудник» походить від церковнослов’янського слова «трудник», що означає працівник, подвижник, теж і послушник (див. Дьяченко Г. Полный церковнославянский словарь. Москва 1900, с. 736). Со-трудник, отже, це той, хто разом із трудником працює, подвизається і сповнює послух. Українською мовою можна передати цей термін словом «співробітник», але воно матиме дещо іншу семантику, ніж церковнослов’янський архетип: той, хто працює разом із ким-небудь, допомагає йому в якійсь справі; той, що працює в якійсь установі; службовець; той, що бере участь як автор у роботі періодичного або багатотомного видання (див. Словник української мови: в 11 тт. Київ 1970—1980, т. 9, с. 519).
Термін «сотрудник» використовує сучасне канонічне законодавство Католицької Церкви. Зокрема права та обов’язки парафіяльного сотрудника визначають Кодекс канонів Східних Церков (канони 300-303) та Партикулярне право УГКЦ (канони 40 і 44). Отож, сотрудник – це пресвітер (священик), який призначений єпархіальним єпископом для допомоги парохові (чи адміністраторові) певної парафії, якщо це є необхідним та корисним для пастирської опіки над вірними. Сотрудник може бути призначеним для всієї парафії, або для її визначеної частини; якщо парох завідує кількома парафіями, то може передати одну з них його пастирській опіці. На парафію може бути призначено як одного, так і кількох сотрудників. Своє служіння сотрудник сповнює під владою пароха, подаючи йому щодня значну допомогу в душпастирюванні та парафіяльному служінні, а у разі потреби може його заміщати, приміром, у приписані правом дні може замість пароха служити Літургію за парафію. Сотрудник з дозволу пароха (чи єпископа) може звершувати вінчання та інші треби. Він зобов’язаний проживати на території парафії, але з дозволу єпископа може жити в іншому місці. Між парохом і сотрудником мусять існувати братні відносини, взаємна любов і пошана, вони мають взаємно допомагати одне одному порадами, підтримкою і прикладом, виконуючи опіку над парафією згідливо і зі спільною дбайливістю. У випадку, коли парафія стає вакантною або коли парох зазнає непереборної перешкоди у сповненні свого служіння, сотрудник (якщо їх декілька, то найстарший за часом пресвітерських свячень) з відома єпископа приймає на себе керування парафією аж до часу, доки не буде призначено адміністратора. Сотрудник має право на щорічну місячну відпустку; відлучатися з парафії він може лише з відома пароха чи, якщо йдеться про значний термін, єпископа. Усунути сотрудника з парафії може єпархіальний єпископ із виправданої причини.


Іван Дутка
викладач літургійного богослов’я
Івано-Франківського Богословського Університету
ім. св. Йоана Золотоустого УГКЦ