«Словесну службу приносимо Тобі, Христе»

Святий апостол Павло, повчаючи римську християнську громаду про розмаїття служінь у Церкві, каже: «Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну» (Рм. 13:1). У грецькому ориґіналі Павлового послання тут стоїть вираз λογική λατρεία, котрий можна перекласти по-різному: «розумна богослужба», «словесна служба», «словесне поклоніння» тощо. Така багатоплановість подає нам цікавий матеріал до роздумів, адже при співставленні перекладів з автентичним текстом виникають цікаві конотації. Ми знайдемо тут зв’язок і з розумом, і з логічністю, і зі словесністю, а ширше – також із Божественним Логосом, тобто Словом Божим, Ісусом Христом.

Поклоніння Богові, котре звершує людина, разюче відрізняється від хвали Творцеві, яку приносить Йому уся сотворена природа. Вона славить Господа винятково своїм існуванням, котре звершується згідно з даними Ним законами: «За Твоїми присудами все стоїть сьогодні, бо все Тобі служить» (Пс. 118:91). Людина ж (homo sapiens sapiens!) до цієї природньої прослави Бога додає також λογική λατρεία – словесне богошанування. Цим ми деякою мірою уподібнюємося до ангелів, духовних могутніх істот, котрі також розумно славлять Господа. Втім, вони не можуть здійснювати тілесного поклоніння Богові, будучи безплотними. Тобто, як бачимо, людська «словесна служба» є чимось цілком унікальним з-поміж усього сотвореного світу.

Отож, λογική λατρεία у широкому значенні – це кожен вияв людської прослави Бога, котрий ми як люди чинимо у духовно-тілесному вимірі. Якщо ж конкретніше, то так традиційно називаємо молитви та богослужіння літургії Церкви. Цікаво, що й сама літургія дуже часто підкреслює словесність як важливу прикмету нашої прослави Бога. Приміром, молитва анафори св. Василія Великого починається так: «Сущий Владико, Господи Боже, Отче Вседержителю, поклоняємий, достойно воістину, праведно і благо, як годиться величності святости Твоєї (…) Тобі приносити з серцем сокрушеним і духом смиренним цю словесну службу нашу». Християнин у літургійному служінні Богові постає як священик цілої вселенної, котрий возносить Богові «словесну службу» за всіх і за все.

Така виняткова прикмета християнського богопочитання ставить перед нами певні вимоги, про які нам варто бодай коротко згадати. Насамперед, ми покликані якнайчастіше звершувати «розумну богослужбу», тобто молитись поодинці та разом, щоб таким чином реалізовувати свою природню роль у цьому світі. Також ми маємо прагнути глибше пізнавати Бога, до Котрого молимось, себе, що здійснюємо молитву, і ближніх, з якими молимось, бо всі ми є особистостями, яким властиве зацікавлення одне одним. Наша участь у літургії Церкви має бути свідомою та осмисленою – мусимо змагати до доброго розуміння того, про що, як і чому молимось. Нам слід відкидати надуманий містицизм та проганяти «автоматизм» з наших молитов і богослужінь, бо кожне єднання з Господом є таїнством співучасті, яке потребує живої участі дітей і служителів Божих, а не якогось таємничого шаманства чи роботизованого виконання певних алґоритмів. Остання, але не менш важлива заувага: у богопоклонінні обов’язково мають брати участь як дух, так і тіло, – через традиційні молитовні жести та аскетичні вправляння; інакше навряд чи осягнемо «мистецтва молитви» за відомим святоотцівським виразом.

Журнал "Слово"

Чин обідниці з причастям у Великий піст (експериментальний варіант)

За цим уставом обідницю слід звершувати у будні Святої Чотиридесятниці.

Священик у єпитрахилі і фелоні перед святими дверима виголошує:

Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3, з малими поклонами).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй (3).

Слава, і нині:

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Господи, помилуй (12).

Слава, і нині:

Прийдіте, поклонімся Цареві нашому Богу. (малий поклін)

Прийдіте, поклонімся Христові, Цареві нашому Богу. (малий поклін)

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого. (малий поклін)

Блаженні

У царстві твоїм, коли прийдеш,* пом’яни нас, Господи.

Після кожного стиха: Пом’яни нас, Господи,* коли прийдеш у царстві твоїм. (малий поклін)

Блаженні вбогі духом,* бо їхнє царство небесне.

Блаженні ті, що плачуть,* бо вони втішаться.

Блаженні лагідні,* бо вони успадкують землю.

Блаженні голодні та спраглі справедливости,* бо вони наситяться.

Блаженні милосердні,* бо вони помилувані будуть.

Блаженні чисті серцем,* бо вони Бога побачать.

Блаженні миротворці,* бо вони синами Божими назвуться.

Блаженні переслідувані за правду,* бо їхнє Царство Небесне.

Блаженні ви, коли вас будуть зневажати,* гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради.

Радійте й веселіться,* бо нагорода ваша велика на небі.

Слава: Пом’яни…

І нині: Пом’яни…

По цьому співається:

Пом'яни нас, Господи,* коли прийдеш, у царстві твоїм. (великий поклін)

Пом'яни нас, Владико,* коли прийдеш, у царстві твоїм. (великий поклін)

Пом'яни нас, Святий,* коли прийдеш, у царстві твоїм. (великий поклін)

Також:

Хор небесний оспівує тебе і каже:* Свят, свят, свят Господь, Саваот,* повне небо і земля слави твоєї.

Стих: Приступіть до нього і просвітіться,* і лице ваше не засоромиться.

Хор небесний оспівує тебе і каже:* Свят, свят, свят Господь, Саваот,* повне небо і земля слави твоєї.

Слава: Хор святих ангелів і архангелів* з усіма небесними силами прославляє тебе й промовляє:* Свят, свят, свят Господь, Саваот,* повне небо земля слави твоєї.

І нині: Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, і всього видимого і невидимого. І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками - світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він задля нас, людей, і нашого ради спасення зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і стався чоловіком. І був розп'ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований, і воскрес у третій день, згідно з Писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зо славою судити живих і мертвих, а Його Царству не буде кінця. І в Духа Святого, Господа животворящого, що від Отця [і Сина] ісходить, що з Отцем і Сином рівнопокланяємий ірівнославимий, що говорив через пророків. В єдину, святу, соборну й апостольську Церкву. Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів. Очікую воскресіння мертвих і життя будучого віку. Амінь.

Ослаби, прости, відпусти, Боже, прогрішення наші, вольні і невольні, що в слові і в ділі, свідомі й несвідомі, що в думці і в помислі, що вдень і вночі; все нам прости, бо ти Благий і Чоловіколюбець.

І співаємо:

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

По цьому співається кондак храму, дня і святого, а потім:

Слава (кондак, глас 8): Зо святими упокой, Христе,* душі рабів твоїх,* де немає болізні, ні печалі,* ні зітхання,* але життя безконечне.

І нині (богородичний, глас 6): Заступнице християн непостидна,* молитвенице до Творця незамінна,* не погорди голосами молінь грішників,* але випереди як благая з поміччю нам, що вірно співаємо тобі:* поспішись на молитву і скоро прийди на моління,* заступаючи повсякчас, Богородице, тих, що почитають тебе.

Господи, помилуй (40).

Слава, і нині:

Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу і від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче!

Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас; світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.

Лик: Амінь.

Молитва св. Єфрема Сиріна

Священик: Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб'я і пустомовства віджени від мене. (великий поклін)

Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. (великий поклін)

Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки віків. Амінь. (великий поклін)

Також 12 малих поклонів з молитвами:

Боже, милостивий будь мені, грішному!

Боже, очисти мої гріхи i помилуй мене!

Без числа нагрішив я, Господи, прости мені!

І знову:

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб'я і пустомовства віджени від мене. Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки віків. Амінь. (великий поклін)

Святий Боже…(з малими поклонами) Пресвята Тройце… Отче наш…

Господи, помилуй (12).

Священик: Всесвята Тройце, єдиносущна державо й нероздільне царство, всякого добра причино! Будь ласкава у час цей і нам грішним; обмий усі наші скверни та просвіти наші думки, щоб ми завжди виспівували й промовляли:

Лик: Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

І причасний: Споживіте і збагніте, що благий Господь. Алилуя (3).

Молитва приготування до святого причастя

Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти вси воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший (перша) я.

Вечері Твоєї тайної днесь. Сину Божий, мене причасника (причасницю) прийми, бо ворогам твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, сповідаюся Тобі:

Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві твоїм.

Пом’яни мене, Владико, коли прийдеш, у царстві твоїм.

Пом’яни мене. Святий, коли прийдеш, у царстві твоїм.

Нехай не на суді не в осудження буде мені причастя святих твоїх таїн. Господи, а на зцілення душі і тіла.

Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).

Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.

Священик розгортає ілитон, вливає трохи вина в святу чашу і, поклонившись, вкладає до неї святий хліб, скільки потрібно, та покриває її покровцем.

Відкривши святі двері, священик виносить святу чашу і виголошує: Приступіте.

Лик: Благословлю Господа на всякий час. Алилуя.

Причащаючи вірних, священик мовить: Чесного, і пресвятого, і пречистого тіла і крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащається раб Божий (раба Божа) (ім’я) на відпущення гріхів своїх і на життя вічне. Амінь.

Священик кадить чесні дари тричі, нічого не кажучи. По цьому бере святу чашу і мовить потиху: Благословен Бог, що просвічує й освячує нас.

І голосно: Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь.

Благодаримо Тебе, Христе Боже наш, що сподобив єси нас бути причасниками Твого пречистого тіла і Твоєї чесної крови, пролитої за ввесь світ, на відпущення гріхів – таїнства Твого промислу. Алилуя (3).

Священик відносить чесні дари на жертовник і споживає їх.

Лик: Будь ім’я Господнє благословенне від нині і до віку (3).

Псалом 33

Благословлю Господа повсякчасно,* завжди хвала його на устах у мене.

Душа моя нехай Господом хвалиться,* нехай покірні чують те й веселяться.

Величайте Господа зо мною;* і вознесімо ім'я його разом.

Я шукав Господа, і він почув мене;* і звільнив мене від усіх моїх скорбот.

Гляньте на нього й розвеселіться,* обличчя ваше нехай не соромиться.

Ось візвав бідолаха, і Господь почув,* і врятував його від усіх його напастей.

Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться,* і їх визволяє.

Спробуйте й подивіться, який добрий Господь.* Блаженний, хто до нього прибігає.

Бійтеся Господа, його святі,* бо нема нестачі в тих, що його бояться.

Багаті збідніли й голодують,* а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне.

Ходіть, мої діти, послухайте мене:* остраху Господнього навчу вас.

Хто є той, що життя любить,* що рад бачити дні щасливі?

Бережи від зла язик твій,* і уста твої від слів лукавих.

Відступися від зла й чини добро,* шукай миру та його тримайся.

Очі Господні на праведних;* вуха його – на їхній заклик.

А обличчя Господнє проти злочинців,* щоб знищити з землі пам'ять їхню.

Візвали праведні, і Господь вислухав їх,* і з усіх скорбот їхніх урятував їх.

Близький Господь до тих, у кого розбите серце;* прибитих духом він спасає.

Багато скорбот у праведних,* але з усіх них Господь їх рятує.

Він усі його кості зберігає,* ані одна з них не зламається.

Злоба грішника його ж убиває,* і ті, що ненавидять праведника зазнають кари.

Господь визволяє душу слуг своїх,* і хто до нього прибігає, покараний не буде.

(глас 6): Достойно є воістину величати блаженною тебе, Богородицю, присноблаженну, і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі.

Лик: Слава, і нині: Господи, помилуй (3). Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері (і інше за днем), преподобних і богоносних отців наших, святого (якого є храм і якого є день), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Лик: Амінь.