Літургія на Благовіщення цьогоріч

Завтра, на свято Благовіщення, церковний Устав приписує служити вечірню з Літургією св. Йоана Золотоустого - фактично, унікальний випадок у нашому літургійному році. Це пов'язано з тим, що радість Благовіщення, виражена через звершення святкової Євхаристії, все ж утримують рамки Чотиридесятниці - звідси поєднання Літургії з вечірнею, тобто піст, який триває аж до часу звершення богослужіння ("в шестом часі", тобто близько полудня) і Причастя.
Ще в семінарії писав трохи про цей випадок у своїй дипломній. Вміщаю сюди розділ з неї - може кому здасться  :) 
(P.S. Великого повечір'я сьогодні увечері теж немає з причини неділі - за Уставом служиться святкова велика вечірня з литією.)

Літургія св. Йоана на свято Благовіщення в часі Великого посту

Двунадесяте свято Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) може випасти в періоді від четверга 3 тижня Чотиридесятниці до середи Світлої седмиці. На це свято завжди звершується повна Літургія – св. Йоана Золотоустого чи св. Василія Великого (остання – у 3, 4 і 5 неділі Великого посту, Великий четвер і Велику суботу – тоді, коли вона звичайно служиться).
Коли Благовіщення випаде у понеділок, вівторок, середу, четвер і п’ятницю Чотиридесятниці та у понеділок, вівторок, середу і п’ятницю Страсного тижня, святкова Літургія св. Йоана Золотоустого служиться в поєднанні з вечірнею. Про таке поєднання Типик І. Дольницького каже: «На вечірні, що співається з Літургією буде вхід і, після прокімена – читання; і тоді не буде ані цілої вечірні, ані цілої Літургії. Від вечірні відпадає її остання частина, тобто від єктенії «Промовмо всі» до її кінця; від Літургії, в свою чергу, відпадає її початкова частина, тобто від початку до трисвятого. Таким чином вечірня зливається з Літургією ніби в один чин богослужіння, а сполучною ланкою вечірні з Літургією на повній Літургії буде мала єктенія з виголосом трисвятого, від якого починається Літургія».
Перед вечірнею з Літургією св. Йоана Золотоустого священнослужителі читають молитви, зодягаються та готують на жертовнику св. посуд, як звичайно на повній Літургії. Проскомидія служиться або до початку вечірні, або на «Господи, взиваю я…». Після виголосу «Благословенне царство…» хор співає «Амінь» і одразу: «Прийдіте, поклонімся…». Далі читається 103 псалом з «Алилуя» наприкінці, а за ним буває мирна єктенія. Після єктенії катизма з Псалтиря не береться, але одразу співається «Господи, взиваю я…» зі стихирами.
На вечірні Благовіщення у будні дні Чотиридесятниці на «Господи, взиваю я…» устав приписує 11 стихир: 5 Посної Тріоді, 3 свята і 3 архангела Гавриїла, собор якого святкується наступного дня. Остання 11 стихира має свій окремий приспів: «Ти твориш ангелами Своїми духи, і слугами Своїми палаючий вогонь». «Слава, і нині» – Благовіщення. У Страсну седмицю в перші три дні співаються 10 стихир: 5 Тріоді і 5 свята, «Слава» – Тріоді, «І нині» – свята, а у Страсну п’ятницю – 6 стихир Тріоді і 4 свята, «Слава» та «І нині» – як вище сказано.
По закінченні стихир звершується вхід з Євангелієм. Після входу і «Світло тихе» в будні Великого посту та Страсні понеділок, вівторок і середу слідують два читання Тріоді (зі своїми прокіменами) і два читання свята. У Страсну п’ятницю буде 5 читань: 3 Тріоді (два перші – зі своїми прокіменами) і 2 свята. Після читань диякон співає малу єктенію, а священик виголос трисвятого: «Бо Ти святий єси, Боже наш…». Хор співає трисвяте, і далі слідує Літургія св. Йоана Золотоустого звичайним чином. На Літургії береться вся служба Благовіщення, яка поєднується зі службою Тріоді лише у Страсний тиждень. Також слід додати, що в Страсну п’ятницю після заамвонної молитви співаються стихири на стиховні «Коли з дерева Ариматейський Йосиф…», священнослужителі переодягаються у траурне облачення і виносять для почитання плащаницю.
Якщо Благовіщення випаде у 3, 4 і 5 суботи Чотиридесятниці, то святкова Літургія св. Йоана Золотоустого служиться без вечірні, як звичайно, і береться вся служба свята, а в Лазареву суботу поєднуються служби Благовіщення і воскресіння Лазаря. Типик св. Сави і «Церковне Око» приписують у 3, 4 та 5 суботи посту співати на Літургії зображальні з тропарями 3 і 6 пісень святкового канону, а в Лазареву суботу – з тропарями 3 пісні канону Благовіщення і 6 пісні канону Лазаря.
На завершення Літургії актуальний Служебник УГКЦ подає такий відпуст: «Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої Своєї Матері, якої Благовіщення сьогодні торжественний празник світло звершуємо…». Цікаво, що такий відпуст характерний тільки літургійній традиції УГКЦ, оскільки в практиці Православних Церков на відпусті святкові події не поминаються: «[Виголошувати відпуст] на свято Богородиці не належить так: Христос, Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, чесного і славного Різдва Її, або Успіння, або Введення та інших свят Її (…) Але коли свято Богородиці, Її Різдва або Успіння тощо, належить відпуст виголошувати так: Христос, Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Благий і Чоловіколюбний. (…) Не Різдво бо Богородиці, не Введення або Успіння Її підносимо до Бога на молитву, але Саму Пресвяту Богородицю».
Також коротко варто згадати про колір богослужбових риз на Благовіщення. Треба зауважити, що чіткого поділу кольорів облачення по святах у нашій Церкві немає. «Загальний устав церковних богослужень» говорить про світлі ризи у свята Господські, Богородичні, всенічних і полієлейних святих. За приписом 4 тому «Настольной книги священнослужителя», служіння в Богородичні свята слід звершувати в блакитних або білих ризах. «Навчальні відомості» Служебника УПЦ КП говорять про сині або білі ризи на свята Божої Матері. Сучасна літургійна практика надає перевагу саме блакитному (або синьому) облаченню при служінні на Благовіщення.