Все можу в Господі: Давні амвони українських храмів

Пишу, поки не забув...

Переглядав якось "Подорож Антіохійського патріарха Макарія в Москву", написану його сином архидияконом Павлом Алепським. Дуже цікаве історичне джерело середини XVII століття! Патріарх зі свитою подорожував від Молдови до Московії через Україну, тому архидиякон Павло, учасник патріаршої свити, залишив багато цінних спостережень про наші землі, зокрема щодо церковного життя на них. Для мене особисто вельми пізнавальними були описи українських храмів, головно їхнього внутрішнього убранства. Особливо мене заінтригували амвони.

Ось опис амвону церкви Преображення Господнього у місті Трипілля: "Посередині хоросу (у розумінні Алепського, ймовірно, місце в храмі поміж хвома крилосами - І.Д.) знаходився дерев'яний круг із двома сходинами, вкритий червоним сукном: на ньому диякон мовить єктенію і читає Євангеліє" (Кн. 4, ч. 2, гл. ХІ).

Такої ж будови амвон Алепський описує і в Успенському соборі Києво-Печерського ставропігійного монастиря (згодом - лаври). Ось уривок його опису зустрічі патріарха ченцями монастиря: "Тоді вийшов диякон і виголосив єктенію на круглому помості (амвоні), що лежить посеред хоросу" (там само, гл. ХІІІ). Дещо згодом архидиякон знову згадує про амвон, описуючи Успенський собор: "Посередині (хоросу) вміщено дерев'яний круг із двома сходинами, вкритий червоним сукном: на ньому диякон мовить єктенію і читається Євангеліє" (там само, гл XIV). Розповідаючи про Літургію в тому ж храмі, автор "Подорожі" вкотре говорить про той самий амвон: "Ми почали його (патріарха Макарія - І.Д.) облачати на круглому помості в хоросі, причому всі священики стояли в ряд навколо нього" (там само, гл. XVII).

Собор Святої Софії Київської мав уже не круглий, але чотирикутний амвон: "У хоросі, згідно його округи, чотирикутний дерев'яний поміст із трьома сходинками, покритий чудовим червоним сукном" (там само, гл. ХІХ).

Цікаво, що Благовіщенська церква Києво-Братського монастиря мала тієї пори два амвони: "Вона (церква - І.Д.) простора, велика і має амвон із драбиною. В хоросі є також дерев'яний круглий поміст" (там само, гл. ХХ).

Троїцька церква Густинського монастиря, що вразила подорожніх своїм іконостасом, також мала вже знайомий нам амвон, однак дещо іншої форми: "...В хоросі восьмикутний поміст, покритий червоним сукном" (Кн. 5, ч. 1, гл. ІІ).

Отож, як можна зрозуміти з описів Павла Алепського, округлий чи кантовий ступінчастий амвон, оббитий червоним сукном, не був рідкістю в українських храмах і був доволі функціональним: з нього виголошували єктенії, читали Євангеліє; на ньому ж зодягали архиєрея перед богослужінням.

Чесно кажучи, такого амвону ніколи в наших храмах не бачив. Винятком може бути хіба що архикатедральний собор святого Юрія у Львові, однак його амвон - все ж не той самий, що й амвони Алепського. Його видно тут:

...і тут:

...і отут:

Він, однак, служить лише облачальним місцем: з нього не виголошують єктеній, ані не читають Євангеліє.

Інший подібний приклад такого амвону (щоправда не на українських землях, але недалеко, на північному заході Росії) можна знайти у Георгіївському соборі Юр'ївського монастиря біля Новгороду. Він отакий:

...і такий:

Хоча цей амвон одноступінчастий і гранітний, але все ж розташований у хоросі. Щоправда, не знаю, наскільки він автентичний, тобто чи походить з ХІІ століття, коли було побудовано собор, та яка його функціональність сьогодні.

Цікаво, однак, що подібні до описаних Алепським амвони досі у вжитку мають серби. Зокрема, такий амвон (круглий, ступінчастий, оббитий червоною (sic!) матерією) стоїть у катедральній соборній церкві святого Михаїла в сербській столиці Белграді. Він воднораз служить місцем для дияконських єктеній...