Центральною постаттю ікони є Господь Ісус Христос, який зображений у світлі своєї слави. Воно таке інтенсивне, що земнородні його не можуть побачити, тому зображене як темрява навколо Нього. Господа Ісуса оточують святі ангели всіх чинів. Христос у руці тримає немовлятко в білих пеленах - це пресвята і пречиста душа Богородиці, яка щойно народилась для вічного життя. Зворушливою є схожість цього фрагменту до зображень Марії, яка тримає на руках Немовля Богочоловіка - Син в успенні виступає як той, що віддає "борг турботи" Своїй Матері.
Нижче бачимо Божу Матір, яка уснула смертю. Вона лежить на царському багряному ложі. Навколо до неї припадають апостоли. Їх ще перед успенням чудесно було зібрано до дому Марії на хмарах, як це видно вгорі ікони. Апостоли засмучені, закривають лиця зі скорботи і плачу. Зображено сам момент похорону Богоматері. Попереду видно верховних апостолів: Петро кадить святе тіло, Павло обнімає ноги Марії. Також бачимо святителів, які з книгами в руках служать цю відправу. Позаду стоять святі жони, які разом з апостолами оплакують Богородицю. Збоку бачимо також царя Давида, який духом прийшов на погребення своєї дочки - Марія ж походить з його царського роду.
Богородиця є Царицею не тільки землі, але й неба. Саме тому на іконі зображено багато ангелів, які служать своїй Владичиці. Архангели Михаїл, Гавриїл та інші ангельські старшини стоять біля ложа Марії. Один ангел обкаджує її тіло, подібно як і апостол Петро. Інший ангел відсікає руки нечестивому євреєві Афтонію, який під час похоронної ходи хотів перекинути на землю Божу Матір. Ще інший ангел вказує апостолам на явленого Господа, що прийшов за Своєю Матір'ю - тому в давнину Успення називали також і господським празником, бо апостоли знову побачили Христа. Вгорі ікони видно, як ангели у славі супроводжують Богородицю до Царства Небесного, до дому Бога Отця. Там, на небесах, Царицю ангелів зустрічають безліч безплотних чинів, відчиняючи їй врата раю.
Нижче бачимо Божу Матір, яка уснула смертю. Вона лежить на царському багряному ложі. Навколо до неї припадають апостоли. Їх ще перед успенням чудесно було зібрано до дому Марії на хмарах, як це видно вгорі ікони. Апостоли засмучені, закривають лиця зі скорботи і плачу. Зображено сам момент похорону Богоматері. Попереду видно верховних апостолів: Петро кадить святе тіло, Павло обнімає ноги Марії. Також бачимо святителів, які з книгами в руках служать цю відправу. Позаду стоять святі жони, які разом з апостолами оплакують Богородицю. Збоку бачимо також царя Давида, який духом прийшов на погребення своєї дочки - Марія ж походить з його царського роду.
Богородиця є Царицею не тільки землі, але й неба. Саме тому на іконі зображено багато ангелів, які служать своїй Владичиці. Архангели Михаїл, Гавриїл та інші ангельські старшини стоять біля ложа Марії. Один ангел обкаджує її тіло, подібно як і апостол Петро. Інший ангел відсікає руки нечестивому євреєві Афтонію, який під час похоронної ходи хотів перекинути на землю Божу Матір. Ще інший ангел вказує апостолам на явленого Господа, що прийшов за Своєю Матір'ю - тому в давнину Успення називали також і господським празником, бо апостоли знову побачили Христа. Вгорі ікони видно, як ангели у славі супроводжують Богородицю до Царства Небесного, до дому Бога Отця. Там, на небесах, Царицю ангелів зустрічають безліч безплотних чинів, відчиняючи їй врата раю.
Немає коментарів:
Дописати коментар