Велика вечірня (з Літургією св. Василія Великого)

Якщо навечір’я Богоявлення випадає в понеділок, вівторок, середу, четвер чи п’ятницю, то Велика вечірня стужиться з Літургією св. Василія Великого.

Якщо в суботу чи неділю, то Велика вечірня служиться без Літургії.

Диякон: Благослови, владико.

Священик: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого.

Псалом 103

Благослови, душé моя, Гóспода!* Гóсподи, Бóже мій, ти вéльми великий!

Ти одягнýвся вéличчю і красóю,* ти свíтлом, нáче ризою, покрився.

Ти розіп'яв, ненáче намéт, нéбо,* ти збудувáв твої гóрниці в вóдах.

Із хмар собí рóбиш колісницю,* хóдиш на крилах вíтру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* пóлум'я вогнéнне слýгами своїми.

Ти заснувáв зéмлю на їí підвáлинах,* не захитáється по віки вíчні.

Безóднею, немóв одéжею, покрив її,* пóнад гóрами стáли вóди.

Пéред погрóзою твоєю вони тікáли,* пéред гóлосом грóму твогó тремтíли.

Підвелися гóри, зійшли долини до мíсця,* що ти їм признáчив.

Постáвив їм границю, якóї не перéйдуть,* щоб знóву покрити зéмлю.

Джерéла посилáєш у рíки,* якí течýть прóміж гóрами.

Усю звіринý, що в пóлі, вони напувáють,* дикі осли там гáсять свою спрáгу.

Над ними кýблиться небéсне птáство,* з-пóміж гілляк дає свій гóлос.

Ти напувáєш гóри з твоíх гóрниць,* земля насичується плóдом діл твоїх.

Вирóщуєш травý для скóту, зéла – на вжиток людям,* щоб хліб із землí добувáли:

Винó, що сéрце людське звеселяє, олíю, щоб від нéї яснíло обличчя,* і хліб, що скрíплює сéрце людське.

Насичуються дерéва Госпóдні,* кéдри ливáнські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житлó.

Висóкі гóри для óленів,* скелі – для зайцíв притулок.

Ти створив мíсяць, щоб значити пóри;* сóнце знає свій зáхід.

Навóдиш тéмряву, і ніч надхóдить,* що в ній ворýшаться усí звíрі дібрóвні.

Левенята рикáють за здóбиччю своєю,* поживи від Бóга для сéбе прóсять.

Ховáються, як тíльки зíйде сóнце,* лягáють у своїх нóрах.

Вихóдить чоловíк до свогó дíла,* і до своєї прáці аж до вéчора.

Якá їх, твоїх діл, Гóсподи, сила!* У мýдрості все ти створив, – пóвна землá твоїх створíнь.

Ось мóре велике, преширóке,* у ньóму плазунíв без лíку, звíрів малих і великих.

Там кораблí прохóдять,* є і левіятáн, якóго ти створив, щоб ним бáвитися.

Усí вони від тéбе дожидáють,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирáють,* як розтýлюєш твою рýку, вони насичуються блáгом.

Вони бентéжаться, коли ховáєш вид свій;* як забирáєш дух у них, вони гинуть і повертáються у свій пóрох.

Зішлéш свій дух, – вони оживáють,* і ти віднóвлюєш лицé землí.

Нехáй слáва Госпóдня бýде повíки,* нехáй Госпóдь радíє твóрами своíми.

Спогляне він на зéмлю, і вонá стрясáється,* торкнéться гір, вони димýють.

Я бýду Господеві співáти пóки життя могó,* псалми співáтиму, пóки бýду жити.

Нехáй бýде приємна йомý моя пíсня;* у Гóсподі я веселитимусь.

Нехáй грíшники з землí щéзнуть, і беззакóнних бíльше нехáй не бýде.* Благослови, душé моя, Гóспода.

Слáва Отцю́, і Синý, і Святóму Дýхові, і ни́ні, і повсякчáс, і на вíки вíчні. Амíнь.

Алилýя, алилýя, алилýя; слáва Тобí, Бóже! (3).

* * *

Поки стихословиться псалом, священик тихо читає світильничі молитви:

1. Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости твоєї, наведи нас на дорогу твою, щоб ходили ми в твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення твого святого, бо ти великий і твориш чуда; ти Бог єдиний і немає подібного тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я твоє святе уповає. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

2. Господи, в обуренні твоїм не картай нас, ані в гніві твоїм нас не карай, але поводься з нами за милістю твоєю, Лікарю і Зцілителю душ наших. Приведи нас до бажаної пристані твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання твоєї правди і дай нам останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, заради молитов святої Богородиці і всіх святих. Бо твоя влада і твоє царство, і сила, і слава: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

3. Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім'я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою. Бо ти є добрий і чоловіколюбний Бог, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

4. Невмовкаючими піснями і неустанними величаннями святих сил оспівуваний, наповни уста наші хвалінням твоїм, щоб віддавати шану імені твоєму святому; і дай нам частку і спадкоємство з усіма, що почитають тебе в правді і зберігають заповіді твої, молитвами святої Богородиці і всіх святих твоїх. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

5. Благословенний ти, Господи Боже, Вседержителю, що знаєш думки людські, що відаєш те, чого ми потребуємо, і багато більше, ніж ми просимо, або розуміємо. Самий ти, чоловіколюбний Царю, у всьому добрий, задовольни нас багатством твоїх ласк, щоб ми непостидною совістю призивали святе ім'я твоє; і не введи нас у спокусу, але визволь нас від злого, і провидінням твоїм дай нам усе корисне. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

6. Господи, Господи, що пречистою твоєю долонею все утримуєш, що довго терпиш нам усім, і жалієшся задля нашої злоби! Згадай твої милості і ласки, відвідай нас у твоїй доброті і дай нам пройти й останок нинішнього дня вільним від різних затій лукавого, і збережи наше життя без напастувань, благодаттю Святого твого Духа, — милістю, щедротами і чоловіколюб'ям єдинородного Сина твого, з яким і ти є благословенний, з пресвятим, добрим і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

7. Боже великий і дивний, що несказанною добрістю і багатим промислом усім управляєш, і дав нам земні добра й запевнив нам обіцяне царство уділеними ласками впродовж цього дня, остерігши нас від усякого лиха! Дай нам і решту непорочно докінчити перед святою твоєю славою і величати тебе одного і доброго, і чоловіколюбного Бога нашого. Бо ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

8. Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов'я. Направ, Чоловіколюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім'я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці. Бо ти є добрий і чоловіколюбний Бог, і тобі віддаємо славу: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

* * *

Мирна єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Хор, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасення душ наших Господеві помолімся.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріярха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Архиєпископа й Митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

За місто це (або За село це, або За святу обитель цю), і за всяке місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

За плаваючих, подорожуючих (на землі і в повітрі), недужих, страждаючих, полонених, і за спасення їх Господеві помолімся.

Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву, й нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Хор: Тобі, Господи.

Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Якщо велика вечірня служиться з Літургією св. Василія, то після мирної єктенії співається одразу «Господи, взиваю».

Якщо велика вечірня служиться без Літургії, то після мирної єктенії співається спершу «Блажен муж», а по ньому виголошується мала єктенія

* * *

«Блажен муж»

Блажен муж, - алилуя - що за радою безбожних не ходить. Алилуя (3).

Бо Господь дбає про путь праведних, а путь безбожних загине. Алилуя (3).

Служіте Господевi в страсi, і радуйтеся у тремтінні. Алилуя (3).

Блаженні всі, що на нього надіються. Алилуя (3).

Воскресни, Господи, спаси мене, мiй Боже. Алилуя (3).

У Господа спасіння, i на твiй народ – благословення твоє. Алилуя (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Алилуя (3).

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Алилуя (3).

Алилуя, алилуя, алилуя; слава Тобі, Боже (3).

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в ми́рі Господéві помолíмся.

Хор: Гóсподи, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бóже, Твоє́ю благодáттю.

Хор: Гóсподи, поми́луй.

Пресвятý, пречи́сту, преблагословéнну, слáвну Влади́чицю нáшу Богорóдицю і приснодíву Марíю, з усімá святи́ми пом’янýвши, самí себé, і оди́н óдного, і все життя́ нáше Христý Бóгові віддáймо.

Хор: Тобí, Гóсподи.

Священик: Бо Твоя́ є влáда і Твоє́ є цáрство, і си́ла, і слáва, Отця́, і Си́на, і Святóго Дýха, ни́ні й повсякчáс, і на вíки вíчні.

Хор: Амíнь.

* * *

«Господи, взиваю» (глас 2, самогласний)

Псалом 140

Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли я взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.

Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.

І по чину стихи псалмів:

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б’є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

Псалом 141

Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався б мною.

До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти – моя доля.

Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Псалом 129

Тут переплітаються стихи псалма зі стихирами служби:

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

(глас 2, самогласний) Побачивши Просвітителя нашого,* що просвiтлює кожну людину,* як він прийшов хреститися,* Предтеча радується душею і тремтячою рукою показує на нього та й мовить людям:* Ось той, хто спасає Iзраїля i визволяє нас із тління.* Безгрішний Христе Боже наш, - слава тобі!

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Побачивши Просвітителя нашого,* що просвітлює кожну людину,* як він прийшов хреститися,* Предтеча радується душею і тремтячою рукою показує на нього та й мовить людям:* Ось той, хто спасає Iзраїля i визволяє нас із тління.* Безгрішний Христе Боже наш, - слава тобі!

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи, та в тебе є прощення.

Ангельські сили настрахалися,* побачивши, як Спас наш приймає хрещення вiд слуги,* а Дух Святий сходить, щоб дати йому свідчення,* і голос Отця почувся з неба:* Той, кого Предтеча хрестить рукою своєю* - це Син мій улюблений, якого я вподобав.* Христе Боже наш, - слава тобі!

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Ангельські сили настрахалися,* побачивши, як Спас наш приймає хрещення вiд слуги,* а Дух Святий сходить, щоб дати йому свідчення,* і голос Отця почувся з неба:* Той, кого Предтеча хрестить рукою своєю* - це Син мiй улюблений, якого я вподобав.* Христе Боже наш, - слава тобі!

Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Течія Йордану прийняла тебе - джерело;* Утішитель же зійшов у вигляді голуба.* Схиляє голову той, хто прихилив небеса,* i глина кличе до Творця:* Чому наказуєш мені тaкe, ти, що вищий вiд мене?* Я ж потребую твого хрещення.* О, безгрiшний Христе Боже наш, - слава тобi!

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в Нього;* Він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Течія Йордану прийняла тебе - джерело;* Утішитель же зійшов у вигляді голуба.* Схиляє голову той, хто прихилив небеса,* i глина кличе до Творця:* Чому наказуєш мені тaкe, ти, що вищий вiд мене?* Я ж потребую твого хрещення.* О, безгрiшний Христе Боже наш, - слава тобi!

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте Його всі люди!

Вирiшивши спасти заблукану людину,* ти не відмовився прийняти вигляд слуги.* Бо вгодно було тoбі, Господевi й Богові,* прийняти задля нас те, що наше;* прийнявши, Спасе, тілесне хрещення,* ти сподобив нас прощення.* Тому кличемо до тебе: Христе Боже наш, - слава тобі!

Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вірність Господа повіки.

Вирiшивши спасти заблукану людину,* ти не відмовився прийняти вигляд слуги.* Бо вгодно було тoбі, Господевi й Богові,* прийняти задля нас те, що наше;* прийнявши, Спасе, тілесне хрещення,* ти сподобив нас прощення.* Тому кличемо до тебе: Христе Боже наш, - слава тобі!

Слава, і нині: (глас 2, самогласний) Нахилив ти голову до Предтечі і потрощив голови зміям.* Вступивши в воду, всіх ти просвітив,* що славили тебе, Спасе, просвітителю душ наших.

* * *

Коли співається наславник, священик із дияконом чинять вхід з Євангелієм:

 Диякон: Господеві помолімся.

Священик: Добрий Чоловіколюбче Царю, що все благословляєш! Молимось тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Диякон: Благослови, владико, святий вхід.

Священик: Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки віків.

* * *

Диякон: Премудрість, прості.

«Світло тихе»

Хор: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премýдрість, бýдьмо увáжні.

Хор співає прокімен.

* * *

У суботу:

Прокімен, глас 6: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Стих: Зодягнувся Господь у силу і перепоясався.

Стих: Він бо утвердив вселенну, вона не порушиться.

Стих: Домові Твоєму, Господи, належить святість на довгі літа.

У неділю:

Прокімен, глас 8: Благословіть нині Господа,* всі слуги Господні.

Стих: Ви, що стоїте в храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого.

У понеділок:

Прокімен, глас 4: Господь почує мене,* коли я візву до нього.

Стих: Вислухай мене, коли буду взивати, мій Боже справедливий.

У вівторок:

Прокімен, глас 1: Милість Твоя, Господи, буде зі мною* по всі дні життя мого.

Стих: Господь мій пастир: нічого мені не бракуватиме; на зелених пасовиськах Він поселив мене.

У середу:

Прокімен, глас 5: Боже, ім’ям Твоїм спаси мене,* і силою Твоєю суди мене.

Стих: Боже, почуй мою молитву, вислухай слова уст моїх.

У четвер:

Прокімен, глас 6: Допомога моя від Господа,* що створив небо і землю.

Стих: Очі мої підводжу я на гори, звідки прийде моя допомога.

У п’ятницю:

Великий прокімен, глас 7: Бог наш на небі й на землi,* все, що схотів, cтворив він.

Стих: Коли вийшов Iзраїль з Єгипту, дiм Якова з-помiж варварів, святинею його стала Юдея.

Стих: Море побачило те й кинулось тікати, Йордан назад повернувся.

Стих: Що з тобою, море, що ти кинулось тікати, і тобі, Йордане, що ти назад повернувся?

* * *

Паремії

Диякон: Премýдрість.

Читець: З книги Буття читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: На початку сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. І сказав Бог: Нехай буде світло! І настало світло. І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви. Назвав же Бог світло – день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок – день перший. Тоді сказав Бог: Нехай посеред вод буде твердь і нехай вона відділяє води від вод! І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так. І назвав Бог твердь – небо. І був вечір і був ранок – день другий. Тоді сказав Бог: Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце і нехай з'явиться суша. І так сталося. І назвав Бог сушу – земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно добре. Бог сказав: Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі. І так сталося. І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і дерева, що родять плоди з насінням у них, за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. І був вечір і був ранок – день третій (1, 1-13).

Диякон: Премýдрість.

Читець: З книги Виходу читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Сказав Господь Мойсеєві: "Чого голосиш до мене? Вели синам Ізраїля, нехай вирушають. Ти ж підійми твою палицю та простягни твою руку над морем і розділи його, і нехай сини Ізраїля сушею пройдуть через середину моря. Ось я закаменю серце єгиптян, і вони підуть за вами слідом, і тоді покажу на фараоні і на всім його війську, на колісницях і на вершниках його, мою славу. І взнають єгиптяни, що я - Господь, як покажу на фараоні, на колісницях і на вершниках його мою силу." І простяг Мойсей руку над морем, і відганяв Господь море всю ніч сильним східнім вітром, і зробив море сухим, і води розділились; і сини Ізраїля ввійшли і йшли серединою моря по суші; вода була для них стіною праворуч і ліворуч. Єгиптяни погнались, і рушили слідом за ними всі фараонові коні, колісниці і вершники в середину моря. І простяг Мойсей руку над морем, і на світанку воно повернулося знову на своє звичайне місце; єгиптяни ж, утікаючи, йшли йому назустріч. Отак то кинув Господь єгиптян у середину моря. Злились води знов докупи та й затопили колісниці, вершників та все фараонове військо, що ввійшло було за ними в море; ані один із них не зостався. Сини ж Ізраїля йшли по суші посеред моря (14, 15-17.21-23.27-29).

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги Виходу читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Повелів Мойсей Ізраїлеві вирушати з-над Червоного моря; і двинули вони до Шур-пустині, і йшли три дні пустинею та й не знаходили води. Прийшли вони в Меру, та води з Мери не могли пити, бо гірка була; тим і прозвали те місце Мера. І нарікали люди на Мойсея, говоривши: "Що нам пити?" А він заголосив до Господа; і вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою. Там дав він їм закон і суд, там випробував їх. І сказав: "Коли ти пильно слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і чинитимеш те, що йому довподоби, і вважатимеш на його накази, і дотримуватимешся всіх його установ, ані одної з тих недуг, що я навів був на Єгипет, не наведу на тебе: я бо Господь, твій цілитель." Потім прийшли в Елім, де було дванадцять водних джерел і сімдесят пальм. І отаборились там над водою (15, 22-27).

Священик виголошує тропар і стихи, а хор після кожного стиха співає закінчення тропаря:

(глас 5) Появився світові ти, що світ створив,* щоб просвітити тих, що в темряві перебували,* Чоловіколюбче, - слава тобі!

Хор: Щоб просвітити тих, що в темряві перебували,* Чоловіколюбче, - слава тобі!

Стих: Боже, змилуйся над нами i благослови нас; світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас; щоб пізнали ми на землі твою дорогу, мiж усіма народами твоє спасіння.

Хор: Щоб просвітити тих, що в темряві перебували,* Чоловіколюбче, - слава тобі!

Стих: Нехай прославляють тебе народи, Боже, хай прославляють тебе всі народи. Нехай радіють племена й веселяться, бо ти правиш народами по правді i племенами на землі керуєш.

Хор: Щоб просвітити тих, що в темряві перебували,* Чоловіколюбче, - слава тобі!

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Хор: Щоб просвітити тих, що в темряві перебували,* Чоловіколюбче, - слава тобі!

Священик: Появився світові ти, що світ створив.

Хор: Щоб просвітити тих, що в темряві перебували,* Чоловіколюбче, - слава тобі!

Диякон: Премýдрість.

Читець: З книги Ісуса Навина читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Господь сказав Ісусові: “Сьогодні почну звеличувати тебе в очах всього Ізраїля, щоб вони зрозуміли, що як я був з Мойсеєм, так буду і з тобою. Ти ж повелиш так священикам, що несуть ковчег завіту: Як дійдете до Йордану, станьте на краю берега.” І як тільки ті, що несли кивот, прийшли до Йордану, і ноги священиків, що несли кивот, замочилися край води, - Йордан же виступає всюди з берегів під увесь час жнив, - вода зупинилась: та, що текла згори, стала валом вельми далеко, коло міста Адам, що біля Цартану; а та, що текла вниз у Арава-море, море Солоне, цілком відплила, і народ перейшов Йордан навпроти Єрихону. Священики ж, що несли ковчег завіту, стояли на суші посеред Йордану непорушно, тим часом як увесь Ізраїль переходив по сухому, аж покіль увесь народ не перейшов через Йордан (3, 7-8.15-17).

Диякон: Премýдрість.

Читець: З Другої книги Царів читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Ілля сказав до Єлисея: “Зостанься тут, бо Господь посилає мене на Йордан.” Той же відрік: “Так певно, як живе Господь і як живе твоя душа, я не покину тебе.” І йшли вони обидва. П'ятдесят чоловік із пророчих учнів прийшли й стали навпроти оддалеки, вони ж обидва стали над Йорданом. Тоді Ілля взяв свій плащ, згорнув його й вдарив по воді, і вода розступилась на обидва боки так, що вони перейшли по сухому. А як перейшли, сказав Ілля до Єлисея: “Проси, що маю тобі зробити, перш ніж буду взятий від тебе.” Єлисей відповів: “Я хотів би мати подвійний дух твій.” Ілля сказав: “Просиш про важливу річ. Та коли бачитимеш, як я буду взятий від тебе, то воно тобі так буде, а як ні, - не бачитимеш, - то не буде.” Тим часом, як вони йшли, розмовляючи, раптом вогненна колісниця й вогненні коні розлучили їх, і Ілля знявся в вихрі на небо. Бачив це Єлисей і закричав: “Батеньку мій, батеньку! Ізраїлева колісниця і коні!” І коли більше його не бачив, вхопив свою одежу й роздер надвоє. Потім підняв плащ, що впав з плечей Іллі, й повернувся та й став на березі Йордану. Взяв він плащ, що впав з плечей Іллі, і вдарив по воді, кажучи: “Де Господь, Бог Іллі?” І вдарив по воді, і вона розступилась на обидва боки, і Єлисей перейшов (2, 6-14).

Диякон: Премýдрість.

Читець: З Другої книги Царів читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Прибув Нааман із своїми кіньми та колісницею й зупинився коло дверей хати Єлисея. Вислав до нього Єлисей слугу й звелів сказати: “Іди та викупайся сім раз у Йордані, і тіло твоє знову стане чистим.” Розгнівався Нааман і відійшов, кажучи: “Я був певний, що він сам до мене вийде, стане передо мною, призове ім'я Господа, Бога свого, помахає рукою над хворим місцем і вигоїть проказу. Хіба дамаські ріки, Авана та Фарфар, не ліпші, ніж усі ізраїльські води? Хіба ж не можна було б викупатись у них і стати чистим?” І, обернувшись, пішов геть у гніві. Слуги ж його приступили до нього й заговорили до нього так: “Коли б тобі, батеньку, пророк наказав зробити щось важке, хіба ти не зробив би? Оскільки ж більш, коли він тобі сказав: Викупайся, і будеш чистий.” Пішов він, поринув сім разів у Йордані, за словом Божого чоловіка, і тіло його знову стало, мов у малого хлопця, і він став чистий (5, 9-14).

Священик виголошує тропар і стихи, а хор після кожного стиха співає закінчення тропаря:

(глас 6) Грiшникам i митарям появився ти, Спасе наш,* з великої ласки своєї.* Де ж бо мало засяяти світло, як не там,* де люди перебували в темряві? Слава тобi!

Хор: Де ж бо мало засяяти світло, як не там,* де люди перебували в темряві? Слава тобi!

Стих: Господь царює, у велич він зодягнувся; зодягнувся Господь у силу й опоясався. Бо він утвердив вселенну, і вона не захитається. Твердо стоїть престол твій з давнього-давна, ти – споконвічний.

Хор: Де ж бо мало засяяти світло, як не там,* де люди перебували в темряві? Слава тобi!

Стих: Здіймають ріки, Господи, здіймають ріки шум свій, здіймають ріки рокіт свій від шуму вод великих.

Хор: Де ж бо мало засяяти світло, як не там,* де люди перебували в темряві? Слава тобi!

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Хор: Де ж бо мало засяяти світло, як не там,* де люди перебували в темряві? Слава тобi!

Священик: Грiшникам i митарям появився ти, Спасе наш,* з великої ласки своєї.

Хор: Де ж бо мало засяяти світло, як не там,* де люди перебували в темряві? Слава тобi!

Диякон: Премýдрість.

Читець: Пророцтва Ісаї читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Так говорить Господь: Обмийтеся, станьте чистими; усуньте з-перед моїх очей нікчемні ваші вчинки; перестаньте чинити зло! Навчітеся добро чинити; шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, заступайтеся за вдову! Ходіть же й розсудимось, - говорить Господь. Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна. Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни. А як затнетеся й бунтуватиметесь, то меч пожере вас, бо уста Господні так говорять (1, 16-20).

Диякон: Премýдрість.

Читець: З книги Буття читáння.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Яків пустився в путь, під час якої зустріли його ангели Божі. Побачивши їх, він сказав: "Це табір Божий", і назвав те місце Маханаїм. Тоді Яків послав послів до Ісава, свого брата, в Сеїр-край, в Едом-поле; він повелів їм: "Ось так скажете моєму панові Ісавові: Так говорить слуга твій Яків: у Лавана перебував я і забарився аж досі. Придбав я волів, ослів і овець, слуг і слугинь, і посилаю панові моєму про те вістку, щоб знайти ласку в твоїх очах." Повернулися посли до Якова та й кажуть: "Ходили ми до твого брата Ісава, він сам іде тобі назустріч, а з ним чотириста чоловік." Тим злякався Яків вельми й стривожився, тож поділив людей, які були з ним, та й овець і худобу й верблюдів на два загони. Бо думав він собі: "Коли Ісав прийде до одного загону й розіб'є його, то загін той, що зостанеться, врятується." Тоді Яків сказав: "О Боже батька мого Авраама й Боже батька мого Ісаака! Господи, який велів єси мені: "Вернись у край твій, до рідні твоєї, а я буду помагати тобі." Я негідний тих усіх ласк і всієї вірности тої, що їх ти виявив слузі твоєму, бо з моєю тільки палицею я перебрів цей Йордан, а тепер виріс у два загони (32, 2-11).

Диякон: Премýдрість.

Читець: З книги Виходу читáння.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Зійшла фараонова дочка скупатися в річці, слугині ж її ходили собі край берега річки; вгледіла вона кошичок в комишах і послала рабиню, щоб узяла його. Відчинила вона його, побачила дитинку, а ось воно хлоп'ятко плаче. Змилосердилася вона над ним і каже: "Це єврейська дитинка." Каже тоді його сестра дочці фараоновій: "Хочеш, побіжу й покличу тобі мамку з єврейок, щоб вигодувала тобі дитятко?" І відповіла їй фараонова дочка: "Побіжи!" Побігла дівчина й покликала матір дитинки. І каже їй фараонова дочка: "Візьми оце дитятко та вигодуй його мені, а я дам тобі за це заплату." Взяла жінка дитятко й вигодувала його. А як дитятко виросло, привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І надала йому ім'я Мойсей, кажучи, з води, мовляв, витягла я його (2, 5-10).

Диякон: Премýдрість.

Читець: З книги Суддів читáння.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Промовив Гедеон до Бога: “Коли ти справді хочеш рятувати Ізраїля моєю рукою, як обіцяв, то ось я розстелю на току вовняне руно. Якщо роса впаде тільки на руно, а вся земля буде суха, то знатиму, що спасеш Ізраїля моєю рукою, як обіцяв.” Так і сталось. Устав він другого дня вранці, стиснув руно та витиснув з нього росу, повну чашу води. Однак же Гедеон промовив до Бога: “Нехай твій гнів не запалає проти мене, коли ще раз промовлю. Дозволь мені, прошу, зробити ще одну пробу з руном: нехай тільки воно буде сухе, на всій же землі нехай буде роса.” І вчинив Бог так тієї ночі: тільки руно було сухе, а на землі навкруги була роса (6, 36-40).

Диякон: Премýдрість.

Читець: З Першої книги Царів читáння.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Ілля сказав до народу: «Приступіть до мене!» І весь народ приступив до нього. І він знову поставив жертовник Господній, що був зруйнований. Узяв Ілля 12 каменів за числом колін синів Якова, до якого Господь сказав був: Ізраїль буде твоє ім'я, і склав з того каміння жертовник імені Господньому, та й обвів його навкруги ровом, що міг вмістити в собі зо два сати зерна. Потім розклав дрова, розтяв бичка, поклав на дрова, і повелів: «Наберіть чотири відра води та й вилийте на всепалення й на дрова!» І зроблено так. І повелів: «Зробіть це вдруге.» І зроблено вдруге. Далі повелів: «Зробіть це втретє.» І зроблено втретє, так, що вода текла навкруги жертовника, і в рові було повно води. А коли вже був час приносити вечірню жертву, приступив пророк Ілля й сказав: «Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Покажи сьогодні, що ти - Бог в Ізраїлі, що я - твій слуга і що я вчинив це все за твоїм велінням. Почуй мене, Господи, почуй мене, щоб цей народ зрозумів, що ти, Господи, - Бог, і що ти навертаєш їхні серця.» І впав вогонь Господній з неба й пожер усепалення, дрова, каміння, й порох, ба й воду висушив, що була в рові. І ввесь народ, побачивши це, припав обличчям до землі й промовив: «Господь є Бог! Господь є Бог!» (18, 30-39).

Диякон: Премýдрість.

Читець: З Другої книги Царів читáння.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Мешканці міста Єрихона сказали Єлисеєві: “Положення цього міста гарне, як сам, пане, бачиш, та вода нездорова й земля не родить.” Він каже: “Принесіть мені нову посудину й вкиньте туди соли.” Принесли вони йому. Тоді він пішов до джерела води, вкинув туди соли та й сказав: “Так говорить Господь: Я зробив цю воду здоровою: не буде більш від неї смерти, ні неврожаю.” І вода стала здоровою - аж по цей день, за словом, що сказав Єлисей (2, 19-22).

Диякон: Премýдрість.

Читець: Пророцтва Ісаї читáння.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Так говорить Господь: «Я вислухаю тебе в час сприятливий, у день спасіння тобі допоможу. Я збережу тебе і поставлю тебе у завіт народу, щоб обновити землю, щоб розділити спустошену спадщину, щоб сказати в'язням: Виходьте!, а тим, що в пітьмі: Покажіться! Вони пастимуться при дорогах; їхні пасовиська будуть по всіх верховинах. Ні голоду, ні спраги не зазнають; не вдарить на них ні палючий вітер, ані сонце, бо той, що жалує їх, буде їх водити, приведе їх на джерела водні. Зроблю дорогами всі гори, шляхи будуть піднесені. Ось ці приходять іздаля, ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни.» Ликуйте, небеса, радуйся, земле, гукайте весело, ви, гори, бо Господь утішив свій люд і змилосердився над його пригніченими. А Сіон сказав: «Господь мене покинув, забув мене Владика мій!» Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду (49, 8-15).

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в ми́рі Господéві помолíмся.

Хор: Гóсподи, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бóже, Твоє́ю благодáттю.

Хор: Гóсподи, поми́луй.

Пресвятý, пречи́сту, преблагословéнну, слáвну Влади́чицю нáшу Богорóдицю і приснодíву Марíю, з усімá святи́ми пом’янýвши, самí себé, і оди́н óдного, і все життя́ нáше Христý Бóгові віддáймо.

Хор: Тобí, Гóсподи.

Священик: Бо Ти святий єси, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Якщо велика вечірня служиться з Літургією, то після виголосу співається трисвяте і далі служиться по чину Божественна Літургія св. Василія Великого.

Якщо велика вечірня служиться окремо від Літургії, то після малої єктенії та виголосу Бо ти святий єси… не співається трисвяте, але одразу буває прокімен, як нижче подано.

Прокімен, глас 3: Господь — просвіщення моє і спаситель мій,* кого убоюся.

Стих: Господь — захисник життя мого, кого устрашуся.

Апостол

До Коринтян першого послáння святóго апóстола Павлá читáння.

Браття! Бувши від усіх вільний, я став усім слугою, щоб ще більше їх придбати. Я став для юдеїв як юдей, щоб юдеїв придбати; для тих, що під законом, я став як під законом, - хоч сам я не під законом, - щоб тих, що під законом, придбати. Для тих, що без закону, я став як без закону, хоч я і не був без Божого закону, бувши під законом Христовим, щоб придбати тих, які без закону. Для слабких я став як слабкий, щоб слабких придбати. Для всіх я став усім, щоб конче деяких спасти. Усе я роблю заради Євангелії, щоб став я співучасником її. Хіба не знаєте, що ті, які біжать на перегонах, біжать усі, але лиш один бере нагороду? Біжіть так, щоб її осягнути! Кожний змагун стримується від усього; однак ті, щоб тлінний вінець здобути, а ми - нетлінний. Тож і я біжу, та не як навманці; веду кулачний бій, не як повітря б'ючи, а умертвляю своє тіло і поневолюю, щоб, проповідуючи іншим, я сам, бува, не став непридатним (9, 19-27).

Алилуя, глас 6

Стих: Видало серце моє слово добре, говорю я про діла мої цареві.

Стих: Гарний красою понад синів людських, вилилася врода на губах твоїх.

Замість Достойно хор співає:

Тобою радується, Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо Твоє престолом сотворив і утробу Твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава Тобі.

Причасний: Хваліте Господа з небес,* хваліте Його в вишніх. Алилуя (3).

По заамвонній молитві відбувається велике водосвяття: хор починає співати стихири Голос Господній…, і далі по чину. Після водосвяття відпусту не буває, але хор співає Будь ім’я Господнє…, псалом 33 та інше Літургії до кінця.

По відпусті відбувається славлення Христа: хор співає тропар і кондак свята.

Тропар (глас 1) Коли в Йордані хрестився Ти, Господи,* Троїчне явилося поклоніння:* бо Родителя голос свідчив Тобі,* возлюбленим Сином Тебе називаючи;* і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова.* Явився Ти, Христе Боже,* і світ просвітив, слава Тобі.

Слава, і нині: кондак (глас 4) Явився єси днесь вселенній* і світло Твоє, Господи, знаменувалося на нас,* що зі зрозумінням оспівуємо Тебе:* Прийшов єси і явився єси – Світло неприступне.

* * *

Якщо велика вечірня служиться окремо від Літургії, то після малої єктенії та виголосу Бо ти святий єси… одразу буває прокімен.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премýдрість, бýдьмо увáжні.

Прокімен, глас 3

Господь — просвіщення моє і спаситель мій,* кого убоюся.

Стих: Господь — захисник життя мого, кого устрашуся.

Апостол

Диякон: Премýдрість.

Читець: До Коринтян першого послáння святóго апóстола Павлá читáння.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Браття! Не хочу бо, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, що всі перейшли через море, що всі христились у Мойсея, у хмарі та в морі, що всі їли ту саму духовну страву, що всі пили те саме духовне питво, бо пили з духовної, що йшла за ними, скелі – скеля ж був Христос (10, 1-4).

Алилуя, глас 6

Стих: Видало серце моє слово добре, говорю я про діла мої цареві.

Стих: Гарний красою понад синів людських, вилилася врода на губах твоїх.

Євангеліє

Диякон: Премýдрість, прóсті, ви́слухаймо святóго Євáнгелія.

Священик: Мир всім.

Хор: І дýхові твоєму.

Священик: Від Луки святóго Євáнгелія читáння.

Хор: Слáва Тобі, Гóсподи, слáва, Тобі.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Священик: П'ятнадцятого року правління кесаря Тиверія, коли Понтій Пилат був правителем Юдеї, Ірод - четверовласником Галилеї, Филип же, його брат, четверовласником краю Ітуреї та Трахонітіди, а Лісаній четверовласником Авілени, за первосвящеників Анни та Каяфи, слово Боже було до Йоана, сина Захарії, в пустині. І він ходив по всій околиці йорданській, проповідуючи хрищення покаяння на прощення гріхів, як писано в книзі віщувань пророка Ісаї: “Голос вопіющого в пустині: Готуйте путь Господню, вирівняйте стежки його. Кожна долина заповниться, кожна гора й горб знизиться, нерівне вирівняється, дороги вибоїсті стануть гладкі, а кожна людина побачить спасіння Господнє.” Він, отже, говорив до людей, що приходили христитися до нього: “Гадюче поріддя! Хто вам вказав утікати від настигаючого гніву? Чиніть плоди, достойні покаяння, і не беріться говорити собі: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може підняти дітей для Авраама. Ба вже і сокира прикладена до кореня дерев: кожне бо дерево, що не приносить доброго плоду, буде зрубане та вкинуте в вогонь.” Люди питали його: “Що ж нам робити?” Він відповів їм: “Хто має дві одежі, нехай дасть тому, що не має. А хто має харч, нехай так само зробить.” Прийшли також митарі христитись і йому мовили: “Учителю, що маємо робити?” А він сказав їм: “Нічого більше понад те, що вам призначено, не робіть.” Вояки теж його питали: “А ми що маємо робити?” Він відповів їм: “Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою платнею.” А із-за того, що люди вижидали Месії, кожен сам у собі розмірковував про Йоана, чи не він часом Христос. Йоан, звертаючись до всіх, озвався: “Я вас хрищу водою, але йде сильніший від мене, якому я негідний розв'язати ремінь від взуття. Той буде вас христити Духом Святим і вогнем. Його лопата в руці в нього, щоб вичистити тік свій і зібрати пшеницю в свою клуню, а полову спалити вогнем невгасимим.” Навчаючи ж багато й іншого, він звіщав народові Добру Новину (3, 1-18).

Хор: Слáва Тобі, Гóсподи, слáва Тобі.

Єктенія усильного благання

Диякон: Промовмо всі з усієї душі і з усієї ми́слі нашої, промовмо.

Хор: Господи, поми́луй.

Господи, Вседержи́телю, Боже отців наших, молимось Тобі, ви́слухай і поми́луй.

Хор: Господи, поми́луй.

Поми́луй нас, Боже, по вели́кій ми́лості Твоїй, молимось Тобі, ви́слухай і поми́луй.

Хор, на кожне прошення: Господи, поми́луй (3).

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я) Папу Ри́мського, і за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за високопреосвященнішого Архиєпископа і Митрополи́та нашого Кир (ім’я), боголюби́вого Єпи́скопа нашого Кир (ім’я) [і за всечесніших отців наших, Архимандри́та (ім’я), Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужи́ли у святому храмі цьому [у святій оби́телі цій], і за отців наших духовних, і всю во Христі братію нашу.

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і все військо.

Ще молимось за предстоячих людей, що очікують від Тебе вели́кої і багатої ми́лости, за тих, що творять нам ми́лостиню, і за всіх православних християн.

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю́, і Си́ну, і Святому Духові, ни́ні й повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

«Сподоби Господи»

Сподоби, Господи, цього вечора* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.

Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.

Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:

Нині і повсякчас,* і на віки віків. Амінь.

Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.

Хор: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Хор: Господи, помилуй.

Вечора всього звершеного, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Хор, на кожне прошення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення і відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго і пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого, безбо­лісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Хор: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти єси Бог милості, щедрот і чоловіколюбія, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Священик: Мир всім.

Хор: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.

Хор: Тобі, Господи.

Священик тихо читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і чоловіколюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.

Виголос: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

По виголосі відбувається велике водосвяття: хор починає співати стихири Голос Господній…, і далі по чину. Після стихири Оспіваймо, вірні… одразу буває великий відпуст.

Відпуст

Диякон: Премудрість.

Хор: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси́ нас.

Хор: Чеснішу від херуви́мів і незрівнянно славнішу від серафи́мів, що без зотління Бога Слово породи́ла, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава Тобі, Хри́сте Боже, уповання наше, слава Тобі!

Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, поми́луй (3). Благослови́.

Священик: Христос, істинний Бог наш, що в Йордані хреститися зволив вiд Івана спасіння нашого ради, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Хор: Амінь.

По відпусті відбувається славлення Христа: хор співає тропар і кондак свята.

Тропар (глас 1) Коли в Йордані хрестився Ти, Господи,* Троїчне явилося поклоніння:* бо Родителя голос свідчив Тобі,* возлюбленим Сином Тебе називаючи;* і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова.* Явився Ти, Христе Боже,* і світ просвітив, слава Тобі.

Слава, і нині: кондак (глас 4) Явився єси днесь вселенній* і світло Твоє, Господи, знаменувалося на нас,* що зі зрозумінням оспівуємо Тебе:* Прийшов єси і явився єси – Світло неприступне.