Великі (царські) часи

Якщо навечір’я Різдва Христового випадає в понеділок, вівторок, середу, четвер чи п’ятницю, то Царські часи співаються зранку в день навечір’я.

Якщо в суботу чи неділю, то Царські часи співаються напередодні у п’ятницю.

ЧАС ПЕРШИЙ

Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Господи, помилуй (12).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 5

Вислухай, Господи, слова мої,* зверни увагу на моє зітхання.

Прислухайся до голосу мого благання, Царю мій і Боже мій!* Бо до тебе я молюся.

Господи, удосвіта ти голос мій почуєш,* удосвіта буду молитися до тебе і тебе виглядати.

Бо ти не такий Бог, що любить беззаконня,* лукавому немає місця в тебе.

І нечестиві не встояться перед очима в тебе.* Ти ненавидиш усіх лиходіїв.

Вигублюєш усіх тих, що неправду кажуть.*Господеві осоружні кровожерні й лукаві!

Я ж, з превеликої ласки твоєї, увійду в дім твій* і поклонюся до святого храму твого в страсі перед тобою.

О Господи, веди мене твоєю правдою ради моїх ворогів,* вирівняй твою дорогу передо мною.

Бо в їхніх устах немає постійности, серце в них – пропасть;* гортань їхня – гріб відкритий, облесний язик їхній.

Скарай їх, Боже: нехай від власних замислів згинуть,* за їхніх переступів силу прожени їх, бо ворохоблять проти тебе.

І всі ті, що до тебе прибігають,* будуть радіти, вони повіки весело гукатимуть.

Захисти їх, і нехай тобою веселяться ті,* що люблять твоє ім’я.

Бо ти, Господи, благословиш праведника* і ласкою його оточуєш, немов щитом.

Псалом 44

Із мого серця гарне слово ллється;* я мовлю: Цареві моя пісня!

Язик мій* - тростинка скорописця.

Найкращий ти на вроду між людськими синами, краса розлита на устах у тебе;* тому то Бог благословив тебе повіки.

Опережи твій стан мечем, витязю,* твоєю славою і красою!

Щасливо їдь верхи за вірність і за правду,* і хай навчить тебе преславних діл твоя десниця.

Стріли твої гострі, народи коряться тобі,* і царських ворогів серце вмліває.

Престол твій, Боже, по віки вічні;* берло правоти – берло царства твого.

Ти любиш справедливість і ненавидиш беззаконня:* тому помазав тебе Бог, Бог твій, миром радости над друзями твоїми.

Миром, алое та касією пахнуть твої шати;* з палаців із слонової кости струни тебе звеселяють.

Царські дочки - тобі назустріч,* праворуч тебе стоїть цариця в золоті офірськім.

Слухай, дочко, глянь, прихили твоє вухо* і забудь народ твій і дім батька твого.

І цар жадатиме краси твоєї,* бо він – твій пан, і йому кланяйся.

І дочка тирська з дарами приходить;* твоєї ласки запобігають багатирі народу.

Уся прибрана пишно входить царівна,* золотом ткані її шати.

У різнобарвно гаптованих шатах, ведуть її до царя;* за нею йдуть дівиці, її другині проводять її.

Серед веселощів і радости їх уводять,* і вони входять у царський палац.

Замість твоїх батьків будуть твої діти;* по всій землі ти зробиш їх князями.

Я буду згадувати твоє ім’я від роду і до роду* тим прославлятимуть тебе народи по віки вічні.

Псалом 45

Бог нам прибіжище і сила;* у нещастях з'явився з дужою допомогою.

Тим не злякаємось, хоч би й земля провалилась* і гори захиталися серед моря.

Нехай ревуть, бушують його води,* хай дрижать гори від його обурення.

Господь сил з нами,* Бог Якова – наша твердиня.

Бистрі течії ріки звеселяють місто Боже,* святі Всевишнього чертоги.

Бог серед нього, воно не похитнеться;* Бог йому допоможе перед світанком.

Захвилювалися народи, царства захитались;* Господь загримів громом, земля задрижала. Господь сил з нами,* Бог Якова – наша твердиня.

Ходіте, гляньте на діла Господні,* які страхітливі речі він учинив на землі.

Він, що припиняє війни по край землі,* що ломить лука й торощить списи, і щити вогнем палить.

Вгамуйтесь і пізнайте, що я – Бог,* що я вознісся на землі між народами.

Господь сил з нами,* Бог Якова – наша твердиня.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)

Господи, помилуй (3).

Слава: тропар навечір’я (глас 4) Записувалась колись у Вифлеємі Марія з праведним Йосифом,* була бо з роду Давида.* Вона носила в лоні своїм безсіменно Зачатого.* Коли настав ій час родити,* і не знайшлося жодного місця у заїзді,* тоді вертеп став Цариці пишною палатою.* Христос родиться,* щоб воскресити впалу колись людську природу.

І нині: Як нам називати тебе, Благодатна?* Небом? – Ти бо випромінила Сонце Правди.* Раєм? – Ти бо виростила вам Квіт нетління.* Дівою – Ти бо зосталася нетлінна.* Чистою Матір’ю? – Ти бо носила у святих обіймах твоїх Сина, всіх Бога.* Його ж моли, щоб спас душі наші.

Стихири св. Софронія Єрусалимського

(глас 8, самогласний) Готуйся, Вифлеєме, добре приберіться ясла!* Вертепе, привітай бо Істина прийшла,* тінь минула і Бог від Діви появився людям,* прийнявши нашу подобу і обожествивши тіло.* Тому Адам відновлюється з Євою, взиваючи:* Боже змилування з’явилось на землі, щоб спасти рід наш.

Стих: Бог прийде з півдня, i Святий – з гори,* вкритої тінистим гаєм.

(глас 3, самогласний) Нині має сповнитись пророче слово, таїнственно провіщене:* І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не меншим назвешся між містами, бо готуєш вертеп.* Із тебе бо мені вийде Володар народів у плоті,* від Діви отроковиці, Христос Бог,* який пастиме людей своїх, нового Ізраїля;* його ж всі величаймо.

Слава, і нині: (глас 8, самогласний) Так промовляє Йосиф до Діви:* Маріє, що це сталося з тобою?* Не розумію, дивуюся і жахаюся.* Тому тебе негайно тайком покидаю.* Маріє, як сталося те, що я бачу в тобі?* Замість чести – сором; замість радости – скорботу;* замість того, щоб хвалитися, ти докір мені принесла.* Я вже не витерплю ганьби від людей,* бо від священиків, із храму Господнього, я прийняв тебе непорочною,* а нині що це я бачу.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Прокімен, глас 4

Господь сказав мені: Ти син мій,* я сьогодні народив тебе.

Стих: Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість.

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги пророка Міхея читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Так сказав Господь: Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, занадто малий єси, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; його походження із давніх-давен, з днів споконвічних. Тому він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля. І він стоятиме й пастиме у Господній силі та величі імени Господа, Бога свого. Вони сидітимуть, бо він тоді буде великим аж до кінців землі (5, 1-3).

Диякон: Премудрість.

Читець: До Євреїв послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. Він – відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім'я. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.» А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум'я вогненне – слугами своїми.» А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.» І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса – діло рук твоїх. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа твої не скінчаться» (1, 1-12).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім.

Хор: І духові твоєму.

Священик: Від Матея святого Євангелія читання.

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні

Священик: Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.» А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог.» Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім'я Ісус (1, 18-25).

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

І одразу читається:

Стопи мої спрямуй за твоїм словом,* і ніяке беззаконня нехай не запанує наді мною.* Визволь мене від людської обмови,* і я твої заповіді пильнуватиму.* Світи своїм обличчям на слугу твого,* і навчи мене установ твоїх.* Нехай наповняться уста мої хвалою твоєю, Господи,* щоб оспівувати славу твою, увесь день величність твою.

Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:

Кондак навечір’я (глас 3) Дiва сьогодні йде, щоб невимовно родити у вертепі споконвічне Слово.* Радiйте на світі всі, почувши це,* i разом з ангелами й пастирями прославляйте споконвічного Бога,* що бажає появитися дитятком.

Господи, помилуй (40).

Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї сливи, бо ти благословенний на віки віків.

Хор: Амінь.

Господи, помилуй (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче!

Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.

Хор: Амінь.

Молитва Першого часу

Священик: Христе, світло істинне, що освітлюєш і освячуєш кожну людину, яка приходить на світ! Нехай позначається на нас світло обличчя твого, щоб у ньому ми побачили світло неприступне. Справ стопи наші до виконування заповідей твоїх, молитвами Пречистої твоєї Матері і всіх святих твоїх.

Хор: Амінь.

* * *

ЧАС ТРЕТІЙ

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 66

Боже змилуйся над нами й благослови нас;* світлом лиця твого осяй нас.

Щоб ми на землі пізнали Твою дорогу,* між усіма народами Твоє спасіння.

Нехай народи тебе прославляють, Боже,* хай прославляють тебе всі народи.

Нехай радіють племена й веселяться,* ти бо правиш народами по правді і племенами на землі керуєш.

Нехай народи тебе прославляють, Боже,* хай прославляють тебе всі народи.

Земля дала урожай свій,* благословив нас Господь, Бог наш.

Хай Бог благословить нас,* і хай усі краї землі його бояться!

Псалом 86

Оселю свою на святих горах Господь Бог любить;* брами Сіону понад усі Якова намети.

Преславні речі говорять про тебе,* місто Боже!

Рагав зачислю й Вавилон до тих, що мене знають:* ось Філістія, Тир і Куш, -«і ці там народились.»

А про Сіон казатимуть: «І цей і той там народився!»* І сам Всевишній його утверджує.

Господь лічитиме в списку народів:* «І цей там народився.»

Співатимуть і танцюватимуть:* «Усі мої джерела в тобі!»

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї,* і багатством щедрот Твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти Тебе єдиного я згрішив,* і перед Тобою зло вчинив;

То й правий Ти в словах Твоїх,* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрості своєї явив Ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице Твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця Твого,* і Духа Твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння Твого,* і Духом Владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги Твої,* і нечестиві до Тебе навернуться.

Визволь мене від вини крові, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість Твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу Твою.

Бо якби Ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле Тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш Собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар Твій тельців.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)

Господи, помилуй (3).

Слава: тропар навечір’я (глас 4) Записувалась колись у Вифлеємі Марія з праведним Йосифом,* була бо з роду Давида.* Вона носила в лоні своїм безіменно Зачатого.* Коли настав ій час родити,* і не знайшлося жодного місця у заїзді,* тоді вертеп став Цариці пишною палатою.* Христос родиться,* щоб воскресити впалу колись людську природу.

І нині: Богородице, ти лоза істинна,* що виростила нам Плід життя.* Тебе благаємо:* Молися, Владичице, з апостолами і всіма святими,* щоб помилувані були душі наші.

Стихири св. Софронія Єрусалимського

(глас 6, самогласний) Цей є Бог наш, що від Діви народився і з людьми перебував* – ніхто інший не прирівняється до нього.* Син єдинородний, як людина, в убогих яслах покладається* і пеленами повивається Владика слави,* зоря ж сповіщає царям, щоб йому поклонилися,* і ми співаємо: Свята Тройце, спаси душі наші.

Стих: Бог прийде з півдня, i Святий – з гори,* вкритої тінистим гаєм.

(глас 8, самогласний) Перед різдвом твоїм, Господи,* безплотні сили дивувалися, з трепетом бачачи таїнство твоє,* бо як Немовля зволив народитися ти, що небо зорями прикрасив,* і в яслах тварин нерозумних возліг ти, що рукою своєю утримуєш всі кінці землі;* у цьому провидінно пізнали ми милосердя твоє, Христе.* Велика твоя милість, - слава тобі!

Слава, і нині: (глас 3, самогласний) Йосифе, скажи нам:* як це ти приводиш до Вифлеєму вагітну Діву,* яку ти прийняв від храму святого?* Я – відповідає він – довідавшись від пророків* та вістку прийнявши від ангела,* упевнився, що Марія родить незбагненно Бога,* якому прийдуть поклонитися мудреці зі сходу* і дорогими дарами вшанують його.* Господи, що в тілі задля нас з’явився, – слава тобі!

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Прокімен, глас 4

Дитятко нам народилося,* сина нам дано.

Стих: Влада на плечах у нього.

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги пророка Варуха читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Такий наш Бог; ніхто йому не рівний! Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму. А потім вона й на землі з'явилась і з людьми перебувала. Вона – це книга велінь Божих, закон, що перебуває вічно. Усі ті, які пильнують її, будуть жити; а ті що покидають її, повмирають. Повернись, Якове, вхопись її; простуй до її блиску, до її світла. Не віддавай іншому своєї слави, своїх пільг –  народові чужому! Які ж бо ми, Ізраїлю, щасливі, – бо те, що вгодне Богові, знане нам! (3, 36 - 4, 4).

Диякон: Премудрість.

Читець: До Галатів послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Браття! Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися, так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися. А як прийшла віра, ми вже не під вихователем. Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса. Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися. Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі. А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею. (3,23-29).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім.

Хор: І духові твоєму.

Священик: Від Луки святого Євангелія читання.

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній. І йшли всі записатися, - кожний у своє місто. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді. Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. Аж ось ангел Господній їм з'явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь. І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.” І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: “Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.” І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об'явив нам.” І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах. Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп'ятко; і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали. Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці. А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано. (2, 1-20).

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

І одразу читається:

Господь Бог благословенний,* благословенний Господь день у день;* сприяти буде нам Бог спасіння нашого;* Бог наш, Бог – Спаситель.

Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:

Кондак передсвяття (глас 3) Дiва сьогодні йде, щоб невимовно родити у вертепі споконвічне Слово.* Радiйте на світі всі, почувши це,* i разом з ангелами й пастирями прославляйте споконвічного Бога,* що бажає появитися дитятком.

Господи, помилуй (40).

Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї сливи, бо ти благословенний на віки віків.

Хор: Амінь.

Господи, помилуй (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче!

Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.

Хор: Амінь.

Молитва Третього часу

Священик: Владико, Боже, Отче вседержителю, Господи Сину єдинородний, Ісусе Христе і Святий Душе – єдине Божество і єдина сило! Помилуй мене грішного і, якими задумами знаєш, спаси мене недостойного слугу твого, бо ти благословенний на віки віків.

Хор: Амінь.

* * *

ЧАС ШОСТИЙ

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 71

Боже, твій розсуд дай цареві,* синові царя твою справедливість.

Хай судить твій народ по праву,* бідних твоїх по правді.

Хай гори принесуть народові мир,* і горби - справедливість.

Нехай розсудить бідних з народу, спасе дітей убогих,* гнобителя ж розтопче.

Тебе боятимуться поки сонця* і поки місяця від роду й до роду.

Хай він, як дощ, зійде на покоси,* як злива, що зрошує землю.

За його днів квітнутиме справедливість,* а мир глибокий - аж доки місяця.

Він буде правити від моря аж до моря* і від Ріки аж до кінців землі.

Перед ним схиляться його противники,* а вороги його лизатимуть порох.

Царі Таршішу й островів принесуть дари,* царі Шеви й Севи дадуть гостинці.

Йому поклоняться всі царі,* усі народи йому служитимуть.

Він бо спасе вбогого, що кличе,* і бідного, і того, що допомоги не має.

Над бідним він змилується і над нужденним,* і урятує душі бідних.

Він викупить їхні душі від гніту й насилля,* і дорога буде їхня кров в очах у нього.

Нехай живе, й дадуть йому золота з Шеви,* і будуть молитися за нього завжди і по всі дні його благословити.

На землі буде збіжжя удосталь;* на верховинах гір шумітиме, неначе Ливан, колос, і зацвітуть, як на землі трава, по містах люди.

Ім'я його буде повік благословенне; аж поки сонця, ім'я його буде;* в ньому благословляться усі земні народи, прославлятимуть його усі народи.

Благословен Господь, Бог Ізраїля,* що творить чудеса - єдиний.

І благословенне його славне ім'я повіки,* слава його нехай наповнить усю землю!

Нехай так буде!* Нехай так буде!

Псалом 131

Згадай, о Господи, Давида і всі його старання,* як він був Господеві клявся,* Могутньому Якова обрікався:

Ні! Я не ввійду до намету дому мого,* не ляжу на постіль відпочити.

Не дам очам моїм заснути,* ані повікам задрімати,* покіль не знайду для Господа оселі,* житла для Яковового Могутнього.

Ось чули ми про нього в Ефраті,* знайшли його в полях яарських.

Увійдімо в його житло,* упадім до підніжка його стіп!

Устань, Господи, до твого відпочинку* ти і кивот твоєї сили!

Священики твої нехай одягнуться у справедливість* святі твої нехай возрадуються вельми

Задля Давида, слуги твого,* не відштовхуй обличчя помазаника твого.

Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї:* Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.

Коли сини твої союз мій берегтимуть і закон, що я навчу їх,* то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі.

Бо Господь Сіон собі вибрав,* він захотів його собі як житло.

Це місце мого відпочинку назавжди,* тут оселюся, бо я його собі вподобав.

Благословлю поживу його щедро,* бідних його насичу хлібом.

Священиків його я зодягну спасінням,* і святі його возрадуються вельми.

Там вирощу я Давидові рога, *там приготую світильник для помазаника мого.

Ворогів його я соромом укрию;* а на ньому буде його вінець сяяти.

Псалом 90

Ти, що живеш під Всевишнього покровом,* що у Всесильного тіні пробуваєш.

Скажи до Господа: Мій захисте і моя твердиня,* мій Боже, на котрого покладаюсь.

Він бо спасе тебе від сітки птахолова,* і від по гибельного мору.

Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила;* щит і забороно – його вірність. Ти не злякаєшся ні страху вночі,* ані стріли, що вдень літає.

Ані чуми, що в пітьмі бродить,* ані зарази, що нищить опівдні.

Нехай і тисяча впаде біля тебе, і десять тисяч праворуч від тебе,* – до тебе не підійде.

Ти лиш очима споглянеш,* і кару грішників побачиш.

Бо Господь – твоє прибіжище,* Всевишній твій захист.

Ніяке лихо до тебе не приступить, ніяка кара не підійде близько намету твого.

Бо ангелам своїм він повелить про тебе,* щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах.

І на руках тебе носитимуть,* щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.

На гада й змія будеш наступати,* розтопчеш лева й дракона.

Тому, що вій виявив свою любов до мене,* я його врятую; я вивищу його, бо він знає моє ім’я.

Візве до мене, і я озвусь до нього;* я буду з ним у скруті, я його визволю і його прославлю.

Довгим віком його насичу* і явлю йому моє спасіння.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)

Господи, помилуй (3).

Слава: тропар навечір’я (глас 4) Записувалась колись у Вифлеємі Марія з праведним Йосифом,* була бо з роду Давида.* Вона носила в лоні своїм безсіменно Зачатого.* Коли настав ій час родити,* і не знайшлося жодного місця у заїзді,* тоді вертеп став Цариці пишною палатою.* Христос родиться,* щоб воскресити впалу колись людську природу.

І нині: Тому, що не маємо сміливости задля великих гріхів наших,* ти, Богородице Діво, Народженого від тебе благай,* бо вельми могутня молитва Матері до милосердя Владики.* Не погордуй благаннями грішних, Всечиста,* бо милостивий і спасти може той,* хто й страждати за нас ізволив.

Стихири св. Софронія Єрусалимського

(глас 1, самогласний) Прийдіть, вірні, і з побожністю дивімся на Божий прихід з висоти,* який з’являється нам у Вифлеємі.* Очистивши ум, замість мира* дбайливо приготуймо різдвяні духовні скарби чеснот* і кажім: Слава на висотах Богу в Тройці, який появив людям благовоління* і, як чоловіколюбець, спас Адама* від первородного прокляття.

Стих: Бог прийде з півдня, i Святий – з гори,* вкритої тінистим гаєм.

(глас 4, самогласний) Слухай, небо, і почуй, земле,* нехай захитаються основи землі, нехай тремтять глибини її:* ось бо Бог і Творець вдягнувся у створену ним плоть,* і той, хто могутньою рукою створив усе, стає плодом утроби.* О яка глибина багатства, премудрості і розуму Божого;* які незбагненні присуди його і недослідимі путі його!

Слава, і нині: (глас 5, самогласний) Прийдіть, визнавці Христа,* побачимо чудо, що дивує й перевищує всякий розум,* і, побожно оспівуючи, з вірою поклонімося!* Сьогодні до Вифлеєму приходить вагітна Діва, щоб родити Господа,* хори ж ангельські супроводжують її.* Бачивши це Йосиф, з нею заручений, виголошує.* Що це за таємниця дивна в тобі, Діво,* і як ти маєш родити, не знаючи мужа?

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Прокімен, глас 4

Із себе перед зірницею породив я тебе* - клявся Господь і каятись не буде.

Стих: Сказав Господь Владиці моєму: Засядь праворуч мене.

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги пророка Ісаї читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Тоді заговорив Господь знову до Ахаза, кажучи: «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко з-під землі, або вгорі високо!» Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа.» Тоді він сказав: «Слухайте ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму? Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл, що означає: з нами Бог. Знайте ж, народи, та тремтіть! Вважайте, всі далекі землі! Озбройтесь та тремтіть! Озбройтесь та тремтіть! Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог». (7, 10-14; 8, 9-10).

Диякон: Премудрість.

Читець: До Євреїв послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса - діло рук твоїх. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж - той самий, і літа твої не скінчаться.» До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?» Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння? Тому ми мусимо вважати дуже пильно на те, що почули, щоб, бува, нас не знесло з дороги. Бо коли слово, оголошене ангелами, було таке зобов'язуюче, що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару, то як утечемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене нам тими, що його чули. (1, 10 - 2,3).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім.

Хор: І духові твоєму.

Священик: Від Матея святого Євангелія читання.

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зо Сходу і спитали: “Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись.” Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитав у них, де Христос має народитися. Вони йому сказали: “У Вифлеемі Юдейськім, бо так написано пророком: І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ, Ізраїля.” Тоді Ірод, покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли зоря з'явилась, і відіслав їх у Вифлеем, кажучи: “Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли знайдете, сповістіть мені, щоб я теж пішов йому вклонитись.” Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було дитятко. Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою. Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір'ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро. І попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій. (2, 1-12).

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

І одразу читається:

Негайно пошли нам щедроти твої, Господи,* бо зубожіли дуже ми.* Поможи нам, Боже, Спасителю наш,* задля слави імени твого.* Господи, визволь нас* і очисти гріхи наші задля імени твого.

Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:

Кондак передсвяття (глас 3) Дiва сьогодні йде, щоб невимовно родити у вертепі споконвічне Слово.* Радiйте на світі всі, почувши це,* i разом з ангелами й пастирями прославляйте споконвічного Бога,* що бажає появитися дитятком.

Господи, помилуй (40).

Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї сливи, бо ти благословенний на віки віків.

Хор: Амінь.

Господи, помилуй (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче!

Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.

Хор: Амінь.

Молитва Шостого часу

Священик: Боже й Господи сил і всього творіння Сотворителю! Ти з милосердя і незрівнянної милости твоєї послав на спасіння роду нашого єдинородного Сина твого, Господа нашого, Ісуса Христа, і дорогоцінним його хрестом розписку гріхів наших розірвав і переміг начало й владу темряви. Тож, Владико чоловіколюбний, прийми від нас грішних ці вдячні і благальні молитви, і визволь нас від усякого згубного й темного гріха, і від усіх видимих і невидимих ворогів, що бажають вчинити нам зло. До страху твого прикуй тіла наші й не допусти сердець наших до слів, або помислів лукавих, але любов’ю твоєю пройми душі наші, щоб, повсякчас на тебе дивлячись і світлом твоїм керуючись, бачили тебе, неприступне й вічне світло, та щоб невпинно хвалу й подяку віддавали тобі: безначальному Отцеві з єдинородним твоїм Сином і всесвятим, і благим, і животворним твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

* * *

ЧАС ДЕВ’ЯТИЙ

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 109

Сказав Господь Владиці моєму:* «Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком.»

Жезло твоєї сили Господь простягне з Сіону;* пануй посеред ворогів твоїх!

З тобою володарство, відколи ти народився у святій оздобі;* перед зорею я зродив тебе, неначе росу.

Клявся Господь і каятись не буде:* «Ти – Єрей повіки на зразок Мелхіседека.»

Господь по правиці у тебе:* розіб'є царів у день гніву свого.

Судитиме народи; повно трупів*; розіб'є на землі голови по всіх усюдах

З потоку питиме в дорозі,* тому він голову підніме.

Псалом 110

Я буду прославляти Господа всім серцем* на зборах праведників і в громаді.

Великі діла Господні,* подивугідні всім, що люблять їх.

Краса і велич його діло,* правда його стоїть повіки.

Він зробив пропам'ятними свої чуда;* добрий Господь і милосердний.

Він дав поживу тим, що його бояться,* пам'ятає вічно про свій союз.

Явив потугу діл своїх народові своєму,* давши йому спадщину народів.

Діла рук його – правда й правосуддя,* всі заповіді його – непорушні, встановлені на віки віків, закладені у правоті й правді.

Відкуплення послав народові своєму,* Установив навіки союз свій; святе й страшне його ім'я!

Початок мудрости – острах Господній;* добрий розум у всіх тих, що його плекають; хвала його стоїть по віки вічні.

Псалом 85

Прихили, Господи, своє вухо,* обізвись до мене, бо я нужденний і бідний.

Бережи мою душу, бо я вірний;* спаси, Боже, твого слугу, що покладається на тебе.

Змилуйся наді мною, Господи,* бо я ввесь час до тебе кличу.

Звесели душу слуги твого,* до тебе бо, Господи, я підношу мою душу.

Бо ти, Господи, добрий і ласкавий,* і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають.

Вислухай, Господи, мою молитву,* почуй голос мого благання.

У день моєї скрути до тебе я взиваю,* бо ти вислухаєш мене.

Немає, Господи, тобі рівні поміж богами,* і немає діл, як твої діла.

 Усі народи, що їх створив ти, прийдуть, поклоняться, Господи, перед тобою* і прославлятимуть твоє ім’я.

Бо ти великий і твориш дивні речі,* ти Бог єдиний.  

Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді;* води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало.

Я буду дякувати тобі, Господи, мій Боже, всім мої серцем,* і прославлятиму ім’я твоє навіки.

Бо милість твоя велика наді мною,* і ти вирятував мою душу з найглибшого аду.

О Боже, горді піднялись на мене,* і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають.

Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий,* повільний до гніву і повний ласки та правди.

Повернись до мене і змилуйся наді мною,* дай слузі своєму твою силу й спаси сина слугині твоєї.

Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились,* бо ти, Господи, поміг мені і мене потішив!

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)

Господи, помилуй (3).

Слава: тропар навечір’я (глас 4) Записувалась колись у Вифлеємі Марія з праведним Йосифом,* була бо з роду Давида.* Вона носила в лоні своїм безсіменно Зачатого.* Коли настав ій час родити,* і не знайшлося жодного місця у заїзді,* тоді вертеп став Цариці пишною палатою.* Христос родиться,* щоб воскресити впалу колись людську природу.

І нині: Ти, Милосердний, що задля нас народився з Діви,* витерпів розп’яття і смертю смерть подолав,* і, як Бог, появив воскресіння,* не погорди тими, що їх ти створив рукою своєю.* Покажи, Милостивий, своє чоловіколюбство,* прийми Богородицю, що тебе породила і молиться за нас,* і спаси, Спасе наш, людей зневірених.

Стихири св. Софронія Єрусалимського

(глас 7, самогласний) Здивувався Ірод, бачивши благочестя мудреців,* і, гнівом переможений, випитав у них про пору явлення зорі.* Матері зостались бездітними,* і жорстоко усічені були незрілі немовлята;* груди висихали і джерела молочні марніли.* Тому, вірні, побожно зійшовшися, поклонімось різдву Христовому.

Стих: Бог прийде з півдня, i Святий – з гори,* вкритої тінистим гаєм.

(глас 2, самогласний) Коли Йосиф, прибитий журбою, ішов до Вифлеєму,* ти, Діво, промовила до нього:* Чого ти, бачивши мене вагітною, сумуєш і тривожишся,* не розуміючи великої таємниці,що на мені виявляється?* Відкинь же всякий страх і пізнай преславні речі:* з любови бо приходить нині на землю Бог,* в моїм лоні прийнявши тіло.* Ти побачиш його народження, як він благоізволив;* сповнившись радістю, поклонишся йому, як Творцеві твоєму,* якого ангели безперестанно оспівують* і славословлять з Отцем і Святим Духом.

Слава, і нині: (глас 6, самогласний) Сьогодні народжується від Діви той,* хто в руках своїх тримає все створіння.* Як людина, сповивається той, хто, як Бог, неосяжний,* в яслах лежить той, хто небеса спочатку утвердив словом;* молоком із грудей годується той, хто в пустині, як дощ, послав людям манну.* Жених Церкви приймає мудреців і Син Діви одержує від них дари.* Поклоняємося різдву твоєму, Христе!* Поклоняємося різдву твоєму, Христе!* Поклоняємося різдву твоєму, Христе!* Покажи нам і твоє божественне Богоявлення.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Прокімен, глас 4

Про Сіон казатимуть: Це наша мати;* чоловік у ньому народився!

Стих: Основа його на горах святих; любить Господь брами Сіону.

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги пророка Ісаї читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру. Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить. (9, 5-6).

Диякон: Премудрість.

Читець: До Євреїв послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Браття! той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами, коли каже: «Я звіщу ім'я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади.» І ще: «Буду надіятись на нього.» Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав.» А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві. Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама. Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу. Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу. (2, 11-18).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім.

Хор: І духові твоєму.

Священик: Від Матея святого Євангелія читання.

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Якже відійшли мудреці, ангел Господній з'явився вві сні Йосифові й каже: “Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити.” Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет, де перебув до смерти Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка: “З Єгипту я покликав мого сина.” Тоді Ірод, побачивши, що мудреці з нього насміялись, розлютився вельми й послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки, згідно з часом, що пильно вивідав був від мудреців. Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія: “В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає.” Якже вмер Ірод, ангел Господній з'явився вві сні Йосифові в Єгипті і каже: “Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка.” Устав він, узяв дитятко та його матір і прийшов в Ізраїльську землю, але, почувши, що в Юдеї царює Архелай замість Ірода, батька свого, побоявся іти туди. Попереджений же вві сні, він пішов у галилейські сторони і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься. (2, 13-23).

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

І одразу читається:

Не залиши нас до кінця, ради імени твого святого,* не зруйнуй заповіту твого* й не віддаляй милости твоєї від нас задля улюбленого тобою Авраама,* і задля Ісаака, раба твого,* та Ізраїля святого твого.

Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:

Кондак передсвяття (глас 3) Дiва сьогодні йде, щоб невимовно родити у вертепі споконвічне Слово.* Радiйте на світі всі, почувши це,* i разом з ангелами й пастирями прославляйте споконвічного Бога,* що бажає появитися дитятком.

Господи, помилуй (40).

Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї сливи, бо ти благословенний на віки віків.

Хор: Амінь.

Господи, помилуй (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче!

Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.

Хор: Амінь.

Молитва Дев’ятого часу

Священик: Владико Господи, Ісусе Христе, Боже наш! Ти довго терпиш наші провини і привів нас аж до цієї години, в яку ти на животворнім дереві висячи, благорозумному розбійникові до раю відчинив вхід і смертю смерть знищив. Очисти нас грішних і недостойних слуг твоїх, бо нагрішили ми й беззаконня натворили, що вже недостойні звести очей наших і поглянути на височінь небесну, бо ми знехтували дорогу правди твоєї і ходили, куди вело нас серце наше! Тож молимо твоє безмірне милосердя: Пожалій нас, Боже, з безмежної милости своєї і спаси нас задля імени твого святого, бо змарнували ми в суєті дні наші. Визволи нас із руки супротивника і прости нам гріхи наші. Умертви тілесні пристрасті наші, щоб відкинувши стару людину, ми в нову зодягнулися, і жили для тебе, Владики нашого і Доброчинця, і так, ідучи за твоїми веліннями, досягли вічного спокою, де для всіх праведних радісна оселя. Бо ти правдиво істинна веселість і радість для тих, які люблять тебе, Христе Боже наш, і тобі славу віддаємо з предвічним твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі!

Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, що народився в вертепі у Вифлеємі Юдейському і дав себе покласти у ясла спасіння нашого ради, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Хор: Амінь.