вівторок, 17 грудня 2013 р.

Великі (царські) часи


Якщо навечір’я Богоявлення випадає в понеділок, вівторок, середу, четвер чи п’ятницю, то Царські часи співаються зранку в день навечір’я.
Якщо в суботу чи неділю, то Царські часи співаються напередодні у п’ятницю.


Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени твого ради.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.
Господи, помилуй (12).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.


Псалом 5
Вислухай, Господи, слова мої,* зверни увагу на моє зітхання.
Прислухайся до голосу мого благання, Царю мій і Боже мій!* Бо до тебе я молюся.
Господи, удосвіта ти голос мій почуєш,* удосвіта буду молитися до тебе і тебе виглядати.
Бо ти не такий Бог, що любить беззаконня,* лукавому немає місця в тебе.
І нечестиві не встояться перед очима в тебе.* Ти ненавидиш усіх лиходіїв.
Вигублюєш усіх тих, що неправду кажуть.*Господеві осоружні кровожерні й лукаві!
Я ж, з превеликої ласки твоєї, увійду в дім твій* і поклонюся до святого храму твого в страсі перед тобою.
О Господи, веди мене твоєю правдою ради моїх ворогів,* вирівняй твою дорогу передо мною.
Бо в їхніх устах немає постійности, серце в них – пропасть;* гортань їхня – гріб відкритий, облесний язик їхній.
Скарай їх, Боже: нехай від власних замислів згинуть,* за їхніх переступів силу прожени їх, бо ворохоблять проти тебе.
І всі ті, що до тебе прибігають,* будуть радіти, вони повіки весело гукатимуть.
Захисти їх, і нехай тобою веселяться ті,* що люблять твоє ім’я.
Бо ти, Господи, благословиш праведника* і ласкою його оточуєш, немов щитом.

Псалом 22
Господь – мій пастир:* нічого мені не бракуватиме.
На буйних пасовиськах він дає мені лежати;* веде мене на тихі води.
Він відживляє мою душу,* веде мене по стежках правих імени ради свого.
Навіть коли б ходив я долиною темряви, - я не боюся лиха, бо ти зо мною.* Жезло твоє й палиця твоя – вони дають мені підтримку.
Готуєш стіл для мене перед моїми противниками;* ти голову мою помазав миром, переливається мій кубок.
Добрість і милість будуть мене супроводити усі дні життя мого,* і житиму в домі Господнім по віки вічні.

Псалом 26
Господь – моє світло й моє спасіння: кого маю боятись?* Господь – мого життя твердиня: кого маю страхатись?
Як насідають злочинці на мене, щоб жерти моє тіло, - напасники мої й мої вороги,* то вони спіткнуться й упадуть.
Нехай і облогою стануть проти мене, не настрашиться моє серце;* нехай і війна настане проти мене, навіть тоді буду я уповати.
Одного в Господа прошу, одного я благаю: жити в домі Господнім по всі дні життя мого,* щоб бачити красу Господню і віддаватись роздумам у його храмі
Бо він мене сховає у своїм наметі в день недолі;* він захистить мене під кровом шатра свого, на скелю він мене підніме.
І ось тепер я голову мою підношу на ворогів, які навколо мене;* принесу жертву радости в його наметі, співатиму й у псалмах Господа буду хвалити.
Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю,* змилуйся надо мною й обізвись до мене.
В твоєму імені серце моє каже: «Обличчя моє шукайте!»* Твоє обличчя, Господи, я шукаю.
Не ховай обличчя твого від мене, не відпихай слуги твого в гніві.* Ти моя поміч, не відкидай мене і не залишай мене, Спасителю, мій Боже!
Бо навіть, як покине мене рідний батько-мати,* Господь мене до себе прийме.
Навчи мене, о Господи, путі твоєї, провадь мене простою стежкою,* з огляду на тих, що на мене засідають.
Не видай мене на поталу моїм ворогам,* бо проти мене встали свідки брехливі, які насильством так і палають.
Леле, якби я не вірив,* що побачу доброту Господню на землі живучих!
Надійсь на Господа, будь мужній;* нехай буде відважне твоє серце, і надійсь на Господа!

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)
Господи, помилуй (3).

Слава: тропар навечір’я (глас 4) Повернулася назад колись річка Йордан пiд Єлисеєвою свитою,* як вознісся Ілля,* i вода станула сюди й туди,* та сухою зробилась йому мокра дорога,* як правдивий прообраз хрещення,* яким ми проходимо пливуче русло життя.* Христос явився у Йордані, щоб освятити води.
І нині: Як нам називати тебе, Благодатна?* Небом? – Ти бо випромінила Сонце Правди.* Раєм? – Ти бо виростила вам Квіт нетління.* Дівою – Ти бо зосталася нетлінна.* Чистою Матір’ю? – Ти бо носила у святих обіймах твоїх Сина, всіх Бога.* Його ж моли, щоб спас душі наші.

Стихири св. Софронія Єрусалимського
(глас 8, самогласний) Нині освячується icтотa вод i розділюється Йордан,* i свої води завертає течія,* бачивши хрещення Владики.
Стих: Тому я згадую тебе в землі Йордану* i Хермону.
Як чоловiк прийшов ти на річку, Христе Царю,* i з рук Предтечі спішиш, Благий, прийняти хрещення слуги,* - ради гріхів наших, Чоловiколюбче.
Слава, i нинi: На голос вопіющого в пустині: Готуйте дорогу Господню,* прийшов ти, Господи, вигляд слуги прийнявши,* і просив хрещення, не знавши гріха.* Побачили тебе води, i злякалися.* Затремтів Предтеча i закликав, питаючи:* Як світильник може просвітити світло?* Як слуга може покласти руку на Владику?* Освяти мене i води, Спасе, що береш гріхи світу!

Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Прокімен, глас 4
І загримів Господь з неба,* Всевишній подав свій голос.
Стих: Возлюблю тебе, Господи, кріпосте моя; Господь – твердиня моя.

Диякон: Премудрість.
Читець: Пророцтва Ісаї читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Так сказав Господь: Пустиня і суха земля хай веселиться, нехай радіє степ і процвітає нарцизом! Хай квітом процвітає і веселиться, нехай радіє радістю і ликує! Слава Ливану йому буде дана, пишність Кармелю та Шарону. Вони узрять славу Господню, сяйво Бога нашого. Зміцніть зомлілі руки, скріпіть хисткі коліна! Скажіть тим, у кого серце полохливе: «Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш! Помста надходить, відплата Божа: він прийде й спасе нас.» Тоді прозрять у сліпих очі, й у глухих вуха відтуляться. Тоді кульгавий, мов олень, підскочить; язик німого піснею озветься, бо в пустині ринуть води і в степу потоки. І вигоріла земля стане ставом, джерелами води - край спраглий. Барлоги, де вилежувалися шакали, стануть гущавиною з комишу та очерету. І буде там дорога чиста; дорогу ту назвуть святою: не пройде нею ні один нечистий; вона лиш їм буде служити; навіть і недоумілі на ній не заблудять. Не буде більш там лева, та й звір ніякий хижий не ступить на неї; викуплені будуть там ходити. Визволені Господом повернуться нею і прийдуть на Сіон з веселим співом; і вічна радість буде в них над головою. Веселощі й радощі будуть з ними, а смуток і зітхання зникне (35, 1-10).

Диякон: Премудрість.
Читець: Діянь святих апостолів читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Того часу, сповнивши шлях свій, Йоан мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв'язати. Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння. Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи. І хоча й не знайшли ніякої смертельної вини на ньому, вимагали у Пилата вбити його. А коли виконали все, що було про нього написане, знявши його з хреста, поклали до гробу. Та Бог воскресив його з мертвих, і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом. І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим. Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса (13, 25-33).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Хор: І духові твоєму.
Священик: Від Матея святого Євангелія читання.
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Диякон: Будьмо уважні
Священик: Того часу з'явивсь Йоан Христитель і проповідував у пустині Юдейській. Він говорив: “Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство.” Це ж той, що про нього говорив пророк Ісая: “Голос вопіющого в пустині: Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки його.” А той Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе; їжа ж його була – сарана й мед дикий. Тоді виходили до нього Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданська, і приймали хрищення від нього в річці Йордані, сповідаючись у своїх гріхах. Побачивши, що сила фарисеїв та садукеїв іде на хрищення до нього, він до них мовив: “Гадюче поріддя! Хто вас навчив тікати від наступаючого гніву? Принесіть же плід, гідний покаяння, і не гадайте, що можете самі собі казати: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може розбудити (до життя) дітей Авраама. Сокира вже при корінні дерев: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть. Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем (3, 1-11).
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

І одразу читається:
Стопи мої спрямуй за твоїм словом,* і ніяке беззаконня нехай не запанує наді мною.* Визволь мене від людської обмови,* і я твої заповіді пильнуватиму.* Світи своїм обличчям на слугу твого,* і навчи мене установ твоїх.* Нехай наповняться уста мої хвалою твоєю, Господи,* щоб оспівувати славу твою, увесь день величність твою.

Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:
Кондак навечір’я (глас 4) У течіях Йорданових сьогоднi став Господь,* кажучи Іванові:* Не бійся мене хрестити,* бо я прийшов спасти Адама первоствореного.

Господи, помилуй (40).
Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї сливи, бо ти благословенний на віки віків.
Хор: Амінь.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Іменем Господнім благослови, отче!
Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.
Хор: Амінь.

Молитва Першого часу
Священик: Христе, світло істинне, що освітлюєш і освячуєш кожну людину, яка приходить на світ! Нехай позначається на нас світло обличчя твого, щоб у ньому ми побачили світло неприступне. Справ стопи наші до виконування заповідей твоїх, молитвами Пречистої твоєї Матері і всіх святих твоїх.
Хор: Амінь.

* * *

ЧАС ТРЕТІЙ

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 28
Воздайте Господеві, сини Божі,* воздайте Господеві славу й силу!
Воздайте Господеві славу імени його,* вклоніться Господеві в святих шатах.
Голос Господній над водами!* Загримів Бог слави, Господь над великими водами!
Голос Господній - сильний!* Голос Господній - величний!
Голос Господній ламає кедри,* Господь трощить кедри ливанські.
Від його голосу Ливан стрибає, мов телятко;* Сіріон - як буйволятко.
Голос Господній креше полум'я вогнисте;* голос Господній пустиню стрясає, пустиню Кадеш стрясає Господь.
Голос Господній дуби перевертає й обдирає в лісах кору.* А в його храмі усе каже: “Слава!”
Господь возсів над потопом,* і сидітиме Господь, Цар, повіки.
Господь народові своєму дасть силу,* Господь благословить народ свій миром.

Псалом 41
Як лань прагне до водних потоків,* так душа моя прагне до тебе, Боже.
Душа моя жадає Бога, Бога живого,* - коли бо прийду й побачу обличчя Боже?
Сльози мої стали мені хлібом удень і вночі,* коли день-у-день мені говорять: «Де Бог твій?»
Про це я згадую і душу виливаю над собою:* як я йшов у громаді, йшов попереду них до дому Божого, посеред гуків радости й хвали, у гурті святковім.
Чом побиваєшся, душе моя, і тривожишся у мені?* Надійсь на Бога, бо я ще буду його прославляти, Спасителя обличчя мого і мого Бога.
Душа моя пригноблена в мені;* тому я згадую тебе в землі Йордану і Хермону і з гори Міцар.
Безодня кличе до безодні під гуркіт твоїх водоспадів;* усі твої буруни й хвилі хлинули на мене.
Удень хай Господь явить свою милість,* вночі ж співатиму і славитиму Бога життя мого.
Кажу до Бога: «Скеле моя, чом мене забуваєш?* Чому смутний ходжу я, ворогом прибитий?
Кості тріщать у мене, а тут ще й вороги мої кепкують з мене,* коли день-у-день до мене кажуть: Де ж Бог твій?»
Чому пригноблена, душе моя, і тривожишся у мені?* Надійсь на Бога, бо знову прославлятиму його, Спасителя обличчя мого та мого Бога.

Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї,* і багатством щедрот Твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти Тебе єдиного я згрішив,* і перед Тобою зло вчинив;
То й правий Ти в словах Твоїх,* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрості своєї явив Ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице Твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця Твого,* і Духа Твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння Твого,* і Духом Владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги Твої,* і нечестиві до Тебе навернуться.
Визволь мене від вини крові, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість Твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу Твою.
Бо якби Ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле Тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш Собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар Твій тельців.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)
Господи, помилуй (3).

Слава: тропар навечір’я (глас 4) Повернулася назад колись річка Йордан пiд Єлисеєвою свитою,* як вознісся Ілля,* i вода станула сюди й туди,* та сухою зробилась йому мокра дорога,* як правдивий прообраз хрещення,* яким ми проходимо пливуче русло життя.* Христос явився у Йордані, щоб освятити води.
І нині: Богородице, ти лоза істинна,* що виростила нам Плід життя.* Тебе благаємо:* Молися, Владичице, з апостолами і всіма святими,* щоб помилувані були душі наші.

Стихири св. Софронія Єрусалимського
(глас 8, самогласний) Тремтiла тодi правиця Предтечi, Хрестителя i Пророка,* найпочеснішого з ycix пророків,* як побачив він Божого Агнця, що очищає гріхи світу.* Пройнятий таким завданням, він мовив:* Не насмiлююсь, Слове, доторкнутися твоєї голови.* Ти, Щедрий, сам мене освяти й просвіти,* бо ти – життя i свiтло i мир для світу.
Стих: Тому я згадую тебе в землі Йордану* i Хермону.
(глас 4, самогласний) Днесь Тройця, Бог наш, нам нероздільно явила себе:* Отець бо явним голосом засвідчив про Сина,* Дух у виді голубиному зійшов із небес,* а Син свою пречисту голову перед Предтечею схилив і хрестився,* щоб людський рід від рабства визволити, як Чоловіколюбець.
Слава, i нині: (глас 5, самогласний) Приходиш ти, Господи,* в постаті тілесної людини на Йордан,* бажаючи, Життєдавче, хреститися,* щоб нас добросердно визволити* вiд усякої змієвої хитрости й сіті, та просвітити.* Отець свiдчить про тебе* i Святий Дух у вигляді голуба з'являється над тобою.* Всели його в наші душi, Чоловiколюбче.

Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Прокімен, глас 6
Води побачили тебе,* Боже,* води побачили тебе,* i злякалися.
Стих: Голосом моїм до Господа я кликав, голос мiй дійшов до Бога, i він вислухав мене.

Диякон: Премудрість.
Читець: Пророцтва Ісаї читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Так говорить Господь: Обмийтеся, станьте чистими; усуньте з-перед моїх очей нікчемні ваші вчинки; перестаньте чинити зло! Навчітеся добро чинити; шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, заступайтеся за вдову! Ходіть же й розсудимось, - говорить Господь. Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна. Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни. А як затнетеся й бунтуватиметесь, то меч пожере вас, бо уста Господні так говорять. (1, 16-20).

Диякон: Премудрість.
Читець: Діянь святих апостолів читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Того часу, як Аполлос був у Корінті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув у Ефес і, знайшовши там деяких учнів, спитав їх: «Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?» Ті йому відповіли: «Та ми й не чули, чи є Святий Дух.» І він спитав: «Яким хрищенням ви христились?» Ці відповіли: «Хрищенням Йоана.» Тоді Павло промовив: «Йоан христив хрищенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса.» Почувши це, вони христились в ім'я Господа Ісуса. Як Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкувати. А було їх усього яких дванадцять чоловік. Увійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, бесідуючи і переконуючи про Царство Боже (19, 1-8).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Хор: І духові твоєму.
Священик: Від Марка святого Євангелія читання.
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого. Як написано в пророка Ісаї: «Ось я посилаю мого посланця перед тобою, який приготує тобі дорогу. Голос вопіющого в пустині: Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його», - так виступив Йоан, христивши у пустині та проповідувавши хрищення покаяння на прощення гріхів. І виходили до нього - вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, христились від нього в ріці Йордані й визнавали гріхи свої. Йоан одягнений був в одежу з верблюжого волосу й носив ремінний пояс на своїх бедрах, а їв сарану й мед дикий. І проповідував, кажучи: «Слідом за мною іде сильніший від мене, що йому я недостойний, нахилившись, розв'язати ремінця його сандалів. Я вас христив водою, а він христитиме Святим Духом.» (1, 1-8).
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

І одразу читається:
Господь Бог благословенний,* благословенний Господь день у день;* сприяти буде нам Бог спасіння нашого;* Бог наш, Бог – Спаситель.

Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:
Кондак навечір’я (глас 4) У течіях Йорданових сьогоднi став Господь,* кажучи Іванові:* Не бійся мене хрестити,* бо я прийшов спасти Адама первоствореного.

Господи, помилуй (40).
Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї сливи, бо ти благословенний на віки віків.
Хор: Амінь.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Іменем Господнім благослови, отче!
Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.
Хор: Амінь.

Молитва Третього часу
Священик: Владико, Боже, Отче вседержителю, Господи Сину єдинородний, Ісусе Христе і Святий Душе – єдине Божество і єдина сило! Помилуй мене грішного і, якими задумами знаєш, спаси мене недостойного слугу твого, бо ти благословенний на віки віків.
Хор: Амінь.

* * *

ЧАС ШОСТИЙ

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 73
Чому відкинув, Боже, нас навіки,* палає гнів твій на овець твоєї пастви?
Згадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна,* щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість, гору Сіон, на котрій ти осівся.
Зійди твоїми стопами на руїни відвічні;* усе в святині зруйнував ворог.
Зарикали противники твої посеред твоїх зборів,* поставили там власні стяги як знамено перемоги.
Неначе той, що в гущавині сокирою махає,* вони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають.
Твоє святилище вони вогнем пустили,* з землею осквернили житло імени твого.
Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!»* Спалили на землі всі Божі місця зборів!
Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка,* і нема між нами того, що знав би, доки так буде.
Докіль, о Боже, буде глумитися противник?* Чи вічно буде ворог хулити твоє ім'я?
Чому ти відтягаєш твою руку* і стримуєш у пазусі твою десницю?
Таж ти, о Боже, - цар мій споконвіку,* що дієш серед землі спасіння.
Ти силою твоєю розділив море,* розбив на водах голови драконів.
Ти розторощив голови Левіятана,* дав його морським потворам на поживу,
Ти відкрив джерела й потоки,* ти висушив вічнотекучі ріки.
Твій - день і твоя - ніч. Ти сотворив світила й сонце,* ти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.
Згадай, як ворог, було, над Господом глумився,* і як народ безумний зневажав твоє ім'я.
Не дай шуліці життя горлички твоєї,* життя твоїх убогих не забудь повіки.
Поглянь на твій союз,* бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.
Нехай пригноблений не повернеться стидом прикритий,* нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім'я.
Встань, Боже, відстоюй твою справу,* згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний.
Не забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе,* який іде угору безнастанно.

Псалом 76
Голос мій до Бога - і я взиваю;* голос мій до Бога, щоб міг мене почути.
Скрутного для мене дня я Господа шукаю;* уночі я простягаю мої руки безустанку, душа моя зреклась утіхи.
Як я про те згадаю, Боже, - стогну;* як розважаю, - млію духом.
Очі мої тримаєш у безсонні;* тривожуся, і відняло мені мову.
Я думаю про дні давні,* згадаю про літа споконвічні.
Роздумую вночі у моїм серці,* я розважаю, і допитується дух мій.
Чи то ж Господь відкине геть навіки* і не буде більш прихильним?
Чи то ж назавжди припиниться його ласка,* із роду в рід слово його стане нечинне?
Чи милосердитися забув Бог?* Чи в гніві замкнув він своє милосердя?
Кажу я: «То біль мій,* що десниця Всевишнього змінилась.»
Пригадую собі діла Господні,* пригадую чуда твої днедавні.
Роздумую й над усіма ділами твоїми,* і міркую над учинками твоїми.
Боже! Свята твоя дорога:* який бог так великий, як наш Бог?
Ти єси Бог, що чуда чинить,* ти між народами явив свою потугу.
Ти відкупив твоїм раменом народ твій,* синів Якова та Йосифа.
Води побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здригнулися,* навіть безодні затряслися.
З хмар линуло водою,* із туч залунав голос, і полетіли твої стріли.
Грім твій загуркотів у буревії,* блискавки осяяли всю вселенну, здригнулася земля й затремтіла.
Твоя дорога через море, стежка твоя через великі води,* і слідів твоїх не видно.
Ти вів народ твій, як отару,* рукою Мойсея та Арона.

Псалом 90
Ти, що живеш під Всевишнього покровом,* що у Всесильного тіні пробуваєш.
Скажи до Господа: Мій захисте і моя твердиня,* мій Боже, на котрого покладаюсь.
Він бо спасе тебе від сітки птахолова,* і від по гибельного мору.
Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила;* щит і забороно – його вірність. Ти не злякаєшся ні страху вночі,* ані стріли, що вдень літає.
Ані чуми, що в пітьмі бродить,* ані зарази, що нищить опівдні.
Нехай і тисяча впаде біля тебе, і десять тисяч праворуч від тебе,* – до тебе не підійде.
Ти лиш очима споглянеш,* і кару грішників побачиш.
Бо Господь – твоє прибіжище,* Всевишній твій захист.
Ніяке лихо до тебе не приступить, ніяка кара не підійде близько намету твого.
Бо ангелам своїм він повелить про тебе,* щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах.
І на руках тебе носитимуть,* щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.
На гада й змія будеш наступати,* розтопчеш лева й дракона.
Тому, що вій виявив свою любов до мене,* я його врятую; я вивищу його, бо він знає моє ім’я.
Візве до мене, і я озвусь до нього;* я буду з ним у скруті, я його визволю і його прославлю.
Довгим віком його насичу* і явлю йому моє спасіння.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)
Господи, помилуй (3).

Слава: тропар навечір’я (глас 4) Повернулася назад колись річка Йордан пiд Єлисеєвою свитою,* як вознісся Ілля,* i вода станула сюди й туди,* та сухою зробилась йому мокра дорога,* як правдивий прообраз хрещення,* яким ми проходимо пливуче русло життя.* Христос явився у Йордані, щоб освятити води.
І нині: Тому, що не маємо сміливости задля великих гріхів наших,* ти, Богородице Діво, Народженого від тебе благай,* бо вельми могутня молитва Матері до милосердя Владики.* Не погордуй благаннями грішних, Всечиста,* бо милостивий і спасти може той,* хто й страждати за нас ізволив.

Стихири св. Софронія Єрусалимського
(глас 8, самогласний) Так промовив Господь до Івана:* Пророче, прийди, охрести мене,* хоч я той, що тебе створив i просвiчую благодаттю та всіх очищаю.* Торкнися божественної голови моєї i не сумнівайся;* залиши все тепер, бо я прийшов виявити всю правду.* Ти ж нiяк не сумнівайся,* бо я спішуся погубити скритого в водах супротивника, князя темряви,* щоб, як чоловіколюбець,* визволити світ з сітей його, подаючи життя вiчне.
Стих: Тому я згадую тебе в землі Йордану* i Хермону.
(глас 6, самогласний) Днесь спішить звершитися пророцтво, сказане в псалмі:* Море виділо, і побігло, Йордан повернувся назад* від лиця Господнього, від лиця Бога Якового,* який прийшов прийняти хрещення від раба,* щоб і ми через нього просвітили душі* та обмилися від ідольської нечистоти.
Слава, i нині: (глас 5, самогласний) Чого повертаєш назад твої води, Йордане?* Чого течію звертаєш, а не течеш природним руслом?* Не можу я стерпiти – каже – вогню, що мене пожирає.* Дивуюся крайньому смиренню i жахаюся,* бо не маю я звички чистого обмивати ані безгрiшного обтирати!* А Христос, що вiд мене хреститься,* навчає очищати осквернену посудину i палити тернину гріхів.* Іван же Предтеча свiдчить мені голос слова, промовляючи:* Ось Агнець Божий, що взяв гріхи світу!* Йому i ми, вірнi, заспіваймо:* Боже, що прийшов спасти нас, - слава тобі!

Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Прокімен, глас 4
Твоя дорога через море,* стежка ж твоя через великі води.
Стих: Голос грому твого в небокрузі.

Диякон: Премудрість.
Читець: Пророцтва Ісаї читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Так говорить Господь: Ви будете з радістю черпати воду з джерел спасіння. Того дня скажете: «Хваліте Господа, признавайте його ім'я! Розголосіть між народами про його подвиги, нагадуйте, що ім'я його величне! Співайте Господеві, бо він учинив велике; нехай дізнаються про це по всій землі! Ликуйте й веселіться, мешканці Сіону! Бо Святий Ізраїля – великий серед вас.» (12, 3-6).

Диякон: Премудрість.
Читець: До Римлян послання святого апостола Павла читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Браття! Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охристилися, у смерть його христилися? Ми поховані з ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям. Бо якщо ми з'єднані з ним подобою його смерти, то будемо і подобою воскресіння. Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп'ятий з ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити; бо хто вмер, той від гріха звільнився. Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з ним, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує. Вмираючи бо, він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога. Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі (6, 3-11).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Хор: І духові твоєму.
Священик: Від Марка святого Євангелія читання.
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Тими днями прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї, і був хрищений Йоаном у Йордані. І коли виходив з води, то побачив, як небо розкрилось, і Духа, що як голуб сходив на нього. І голос ізлинув з неба: «Ти єси Син мій любий, у тобі - моє уподобання.» І відразу Дух повів його в пустиню; і він перебував у пустині сорок день, спокушуваний сатаною, і був із дикими звірями, а ангели йому служили. А коли видано Йоана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Божу Євангелію, кажучи: «Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангелію.» (1, 9-15).
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

І одразу читається:
Негайно пошли нам щедроти твої, Господи,* бо зубожіли дуже ми.* Поможи нам, Боже, Спасителю наш,* задля слави імени твого.* Господи, визволь нас* і очисти гріхи наші задля імени твого.

Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:
Кондак навечір’я (глас 4) У течіях Йорданових сьогоднi став Господь,* кажучи Іванові:* Не бійся мене хрестити,* бо я прийшов спасти Адама первоствореного.

Господи, помилуй (40).
Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї сливи, бо ти благословенний на віки віків.
Хор: Амінь.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Іменем Господнім благослови, отче!
Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.
Хор: Амінь.

Молитва Шостого часу
Священик: Боже й Господи сил і всього творіння Сотворителю! Ти з милосердя і незрівнянної милости твоєї послав на спасіння роду нашого єдинородного Сина твого, Господа нашого, Ісуса Христа, і дорогоцінним його хрестом розписку гріхів наших розірвав і переміг начало й владу темряви. Тож, Владико чоловіколюбний, прийми від нас грішних ці вдячні і благальні молитви, і визволь нас від усякого згубного й темного гріха, і від усіх видимих і невидимих ворогів, що бажають вчинити нам зло. До страху твого прикуй тіла наші й не допусти сердець наших до слів, або помислів лукавих, але любов’ю твоєю пройми душі наші, щоб, повсякчас на тебе дивлячись і світлом твоїм керуючись, бачили тебе, неприступне й вічне світло, та щоб невпинно хвалу й подяку віддавали тобі: безначальному Отцеві з єдинородним твоїм Сином і всесвятим, і благим, і животворним твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

* * *

ЧАС ДЕВ’ЯТИЙ

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 92
Господь царює, він одягнувсь у велич;* вдягнувсь Господь, потугою підперезався.
І світ стоїть твердо,* не похитнеться.
Твердо стоїть престол твій з давніх давен,* ти єси споконвіку.
Здіймають ріки, Господи, здіймають ріки шум свій,* здіймають ріки свій гуркіт.
Понад шум вод великих, понад могутні хвилі моря,* Господь могутній на висотах.
Твої свідоцтва вельми вірні;* домові твоєму личить святість.

Псалом 113
Коли Ізраїль вийшов з Єгипту,* дім Якова з-поміж людей чужої мови,
Святинею його стала Юдея,* Ізраїль - його царством.
Море побачило те й кинулось тікати,* Йордан назад повернувся.
Гори, мов барани, скакали,* горби - немов ягнята.
Що з тобою, море, що ти кинулось тікати,* і з тобою, Йордане, що ти назад повернувся?
З вами, о гори, що скачете, мов барани,* а ви, горби, - немов ягнята?
Перед обличчям Господнім, трясися, земле,* перед обличчям Бога Якова,
Що скелю перетворює в озеро воднисте,* а кремінь - у водяні джерела.

Псалом 85
Прихили, Господи, своє вухо,* обізвись до мене, бо я нужденний і бідний.
Бережи мою душу, бо я вірний;* спаси, Боже, твого слугу, що покладається на тебе.
Змилуйся наді мною, Господи,* бо я ввесь час до тебе кличу.
Звесели душу слуги твого,* до тебе бо, Господи, я підношу мою душу.
Бо ти, Господи, добрий і ласкавий,* і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають.
Вислухай, Господи, мою молитву,* почуй голос мого благання.
У день моєї скрути до тебе я взиваю,* бо ти вислухаєш мене.
Немає, Господи, тобі рівні поміж богами,* і немає діл, як твої діла.
 Усі народи, що їх створив ти, прийдуть, поклоняться, Господи, перед тобою* і прославлятимуть твоє ім’я.
Бо ти великий і твориш дивні речі,* ти Бог єдиний.   
Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді;* води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало.
Я буду дякувати тобі, Господи, мій Боже, всім мої серцем,* і прославлятиму ім’я твоє навіки.
Бо милість твоя велика наді мною,* і ти вирятував мою душу з найглибшого аду.
О Боже, горді піднялись на мене,* і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають.
Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий,* повільний до гніву і повний ласки та правди.
Повернись до мене і змилуйся наді мною,* дай слузі своєму твою силу й спаси сина слугині твоєї.
Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились,* бо ти, Господи, поміг мені і мене потішив!

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)
Господи, помилуй (3).

Слава: тропар навечір’я (глас 4) Повернулася назад колись річка Йордан пiд Єлисеєвою свитою,* як вознісся Ілля,* i вода станула сюди й туди,* та сухою зробилась йому мокра дорога,* як правдивий прообраз хрещення,* яким ми проходимо пливуче русло життя.* Христос явився у Йордані, щоб освятити води.
І нині: Ти, Милосердний, що задля нас народився з Діви,* витерпів розп’яття і смертю смерть подолав,* і, як Бог, появив воскресіння,* не погорди тими, що їх ти створив рукою своєю.* Покажи, Милостивий, своє чоловіколюбство,* прийми Богородицю, що тебе породила і молиться за нас,* і спаси, Спасе наш, людей зневірених.

Стихири св. Софронія Єрусалимського
(глас 7, самогласний) Дивно було бачити на річці* Творця неба і землi, що роздягнувся* i, як раб, від раба прийняв хрещення задля нашого спасіння;* хори ангельські з острахом i радістю дивувалися.* З ними ж і ми поклоняємось тобi:* спаси нас!
Стих: Тому я згадую тебе в землі Йордану* i Хермону.
(глас 2, самогласний) Коли Предтеча побачив Господа слави, що йшов до нього,* то закликав: Він прийшов, щоб визволити світ від тління;* він визволяє нас від скорботи; він дарує прощення гріхів, як Бог на землі,* що від чистої Діви прийшов заради милості,* і вчинив нас замість рабів синами Божими,* а замість темряви просвітив людство водою його божественного хрещення.* Тож прийдіть всі, - одноголосно прославмо його з Отцем і Святим Духом.
Слава, і нині: (глас 5, самогласний) Руку твою, якою ти, Хрестителю,* доторкнувся пречистої Господньої голови i пальцем його нам показав,* простягни її за нас до нього,* маючи до нього велику смiливiсть,* бо він засвідчив, що ти найбiльший з ycix пророків.* Ще й до Всесвятого Духа пiднеси твої очі,* що бачили його, як у виглядi голуба зiйшов на нього,* і виблагай нам, Хрестителю, його ласку.* Прийди і стань між нами, дай знак до співу* і започаткуй похвальну пісню.

Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Прокімен, глас 3
Господь просвiчення моє i Спаситель мiй!* Кого маю боятися?
Стих: Господь захисник життя мого! Кого маю страхатися?

Диякон: Премудрість.
Читець: Пророцтва Ісаї читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Так говорить Господь: «Я вислухаю тебе в час сприятливий, у день спасіння тобі допоможу. Я збережу тебе і поставлю тебе у завіт народу, щоб обновити землю, щоб розділити спустошену спадщину, щоб сказати в'язням: Виходьте!, а тим, що в пітьмі: Покажіться! Вони пастимуться при дорогах; їхні пасовиська будуть по всіх верховинах. Ні голоду, ні спраги не зазнають; не вдарить на них ні палючий вітер, ані сонце, бо той, що жалує їх, буде їх водити, приведе їх на джерела водні. Зроблю дорогами всі гори, шляхи будуть піднесені. Ось ці приходять іздаля, ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни.» Ликуйте, небеса, радуйся, земле, гукайте весело, ви, гори, бо Господь утішив свій люд і змилосердився над його пригніченими. А Сіон сказав: «Господь мене покинув, забув мене Владика мій!» Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду (49, 8-15).

Диякон: Премудрість.
Читець: До Тита послання святого апостола Павла читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Сину Тите! Божа благодать з'явилася спасенна всім людям і навчає нас, щоб ми, зрікшися нечестя та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці, чекаючи блаженної надії і славного з'явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, який віддав себе самого, щоб викупити нас від усякого беззаконня та щоб очистити собі народ, що був би його власний, ревний до добрих діл. Та коли з'явилась доброта й любов до людей Спаса нашого Бога, він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але з свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа, якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спаса, щоб ми, оправдані його благодаттю, стали згідно з надією спадкоємцями життя вічного (2, 11-18).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Хор: І духові твоєму.
Священик: Від Матея святого Євангелія читання.
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Того часу прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; але Йоан спротивлявся йому, кажучи: «Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?» Ісус у відповідь сказав до нього: «Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду.» І тоді він залишив його. А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що його я вподобав.» (3, 13-17).
Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

І одразу читається:
Не залиши нас до кінця, ради імени твого святого,* не зруйнуй заповіту твого* й не віддаляй милости твоєї від нас задля улюбленого тобою Авраама,* і задля Ісаака, раба твого,* та Ізраїля святого твого.

Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:
Кондак навечір’я (глас 4) У течіях Йорданових сьогоднi став Господь,* кажучи Іванові:* Не бійся мене хрестити,* бо я прийшов спасти Адама первоствореного.

Господи, помилуй (40).
Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї сливи, бо ти благословенний на віки віків.
Хор: Амінь.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Іменем Господнім благослови, отче!
Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.
Хор: Амінь.

Молитва Дев’ятого часу
Священик: Владико Господи, Ісусе Христе, Боже наш! Ти довго терпиш наші провини і привів нас аж до цієї години, в яку ти на животворнім дереві висячи, благорозумному розбійникові до раю відчинив вхід і смертю смерть знищив. Очисти нас грішних і недостойних слуг твоїх, бо нагрішили ми й беззаконня натворили, що вже недостойні звести очей наших і поглянути на височінь небесну, бо ми знехтували дорогу правди твоєї і ходили, куди вело нас серце наше! Тож молимо твоє безмірне милосердя: Пожалій нас, Боже, з безмежної милости своєї і спаси нас задля імени твого святого, бо змарнували ми в суєті дні наші. Визволи нас із руки супротивника і прости нам гріхи наші. Умертви тілесні пристрасті наші, щоб відкинувши стару людину, ми в нову зодягнулися, і жили для тебе, Владики нашого і Доброчинця, і так, ідучи за твоїми веліннями, досягли вічного спокою, де для всіх праведних радісна оселя. Бо ти правдиво істинна веселість і радість для тих, які люблять тебе, Христе Боже наш, і тобі славу віддаємо з предвічним твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі!
Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.
Священик: Христос, істинний Бог наш, що в Йордані хреститися зволив вiд Івана спасіння нашого ради, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Хор: Амінь.

Немає коментарів:

Дописати коментар