Вже давніше, блукаючи "павутиною", натрапив на ЖЖ священика УПЦ Сергія Бегашова. Гортаючи його записи, знайшов багато розумних і доречних думок. Одну із них, написану автором супроти марновірства і заголовлену "Ладанки от веры. Браслеты от Христа", розміщую тут у власному перекладі. Може хтось також знайде оці його думки корисними.
* * *
У будь-якому храмі є свічковий ящик. Тут, найчастіше, сидить бабця з розумним виглядом, рідше - жінка похилого віку з почуттям власної значущості. Ще б, на всі питання вони знають відповіді: і кому який молебень замовити, і який святий від якої хвороби зцілює, і до якої ікони в який момент молитися. Знання, якими вони володіють, звичайно, «унікальні», але, в кращому випадку, - марні, а зазвичай - ШКІДЛИВІ. Майже у всіх церковних кіосках Вам нададуть цілий арсенал засобів для боротьби з
«невидимою боротьбою». Ці засоби хоча й не дієві, але зате недорогі і, тому, популярні. Хотілося б зупинитися на кожній «святиньці» детальніше.
Пояс із 90 псалмом
Це такий поясок (хоча "поясок" голосно сказано, напівпрозора стрічка), на якому написаний відомий псалом пророка Давида «Хто живе в помочі (Всевишнього)». Призначений для обв'язування себе навколо талії. Очікується позбавлення від видимих і невидимих ворогів, захист при спокусі і допомогу в дорозі.
Язичництво. Скажете, ні? От був я під час місіонерської подорожі у буддистській країні. Зайшов у дацан (так називається храм у буддистів), дивлюся, а при вході колесо підвішене, на підставці стоїть. На тому колесі молитва написана. Отак буддист зайшов у свій храм, покрутив колесо і пішов у своїх справах, а колесо молиться за нього, поки крутиться. Ось із поясом так само, тільки не колесо читає молитву, а талія - язичництво.
Ну як можна так ставитися до молитви псалмопівця? Ну хіба ж молитви носять? Молитви створені для того, щоб молитися. Це так само, якби людина все життя носила Біблію, але не відкривала її і не читала. Кажуть, цієї молитви боїться сам диявол. Але я осмілюсь нагадати, що сатана спокушав Христа в пустелі словами саме з цього псалма: «І каже: Коли Ти Син Божий, кинься додолу, написано бо: Він ангелам своїм велітиме про тебе, і вони візьмуть тебе на руки, щоб ти своєю ногою часом не спотикнувсь об камінь» (Мт. 3:6). Тут наочно видно, що диявол не тільки не боїться цих слів, але ще й сміливо їх цитує Самому Христу, сподіваючись, що Господь їх неправильно застосує. Однак, Господь, як ми знаємо, цього не зробив. Зате ми, Його діти, з легкістю самі це чинимо. Гріх та й годі. Адже яка мудрість Божественного Одкровення у кожному слові цього псалма, а ми його не вивчаємо, але, замість цього, - носимо. Та ж там для нас написано: «Тому, що він явив свою любов до Мене, Я його врятую; Я вивищу його, бо знає моє Ім'я» (Пс. 90:14). Ось кого захищає Господь! Возлюби Його всім своїм єством (себто постав Господа у центрі всього свого життя), виповнись богопізнанням - це й буде тобі допомогою на всякий час.
Ладанка
Ладанка - це повішений на мотузочку мішечок або коробочка, всередині яких знаходиться ладан (фіміам). Його, зазвичай замість Хреста, вішають батьки на шию дітей. Начебто допомагає від наклепу злих людей, від заздрості і від усякого зла.
Знову язичництво. Як - запитаєте ви, - адже в церкві кадять ладаном? У церкві також і перед Хрестом Господа нашого про жертву на Голготі роздумують, але це не заважає сатаністам використовувати його для своїх бісівських ритуалів. Все має свій час і призначення. Ось Кров Господня - найбільше чудо на землі, але ми ж нею НЕ кропимо. І святою водою не кадимо. От що Святе Письмо говорить про ладан: «І вибрав їх з усіх колін Ізраїля собі в священики, щоб приступати до мого жертовника, палити кадило» (1 Сам. 2:28). Як бачимо, ладан призначено Богом для кадіння, яке звершують священики. Та ладан сам собою не є святинею. Ладан ніхто ніде не освячує, але коли його кладуть вже до кадильниці, то священик, мовлячи молитву, благословляє (посвячує) це запашне діяння перед Богом. «Кадило Тобі приносимо, Христе Боже наш, як приємний запах духовний; Ти ж прийми його в пренебесний Твій жертовник і зішли нам благодать Пресвятого Твого Духа». Як бачимо, ладанки не тільки не замінюють натільного хрестика, але й самі собою злочинні, бо використовуються не там і не так, як Бог благословив.
Браслет
Являє собою прикрасу, що складається з дванадцяти іконок розміром приблизно як жолудь. Іконки з'єднані між собою ґумками і здалека нагадують дешеву жіночу біжутерію. Спектр допомоги - широкий, залежно від комплектації браслету.
Язичництво, нехтування святинею і недбальство. Язичництво, бо найчастіше його носять як амулет або талісман і який, нібито, сам собою від чогось там допомагає. Нехтування святинею, бо, все ж, образ Христа, Діви Марії, святих - це зображення людей, сповнених Божою благодаттю, і одне лише зображення яких повинно викликати у людини благоговійне, шанобливе ставлення до себе. Це не фотографія. Але навіть фотографії своїх люблених люди не носять так недбало, а вкладають до медальйонів або рамок, які закриваються, щоб не пошкодити зображення дорогих серцю людей. Натомість у цих браслетах ходять до вбиральні, з ними перуть, готують їжу, часто допускаючи те, що й кров, і всяка нечисть потрапляють на святі лики. Недбальство, бо не знають православні, що ікона лише для молитви Богові перед нею, а не для того, щоб носити її як браслет. По вірі молільника Господь посилає те, що просимо, ікона ж сама від себе не допомагає. Запитаймо: яким чином ті, що носять цей виріб, зможуть молитися перед кожною іконою? Перекручуючи по зап'ясті? Нерозумно.
Ось так-от. Одягнули все відразу і миттю стали поборниками нечистої сили. Навіщо подвиги, пости, молитви? Це так, для святих. У їхні часи таких брязкалець не було, от і подвизались. А ми - діти «духовного прогресу», з радістю користуємося плодами псевдоправославних винаходів. Нехай так не буде!
Підсумувати це можу словами апостола Петра: «Ви ж - рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали Того, хто вас покликав з темряви у дивне Своє світло; ви, колись - не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані. Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють. Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин» (1 Пт. 2:9-12). Яких нам іще потрібно оберегів, талісманів, поясів та ладанок? Ми - народ Божий, сказано Духом Святим. Який цар про народ свій не дбає, не охороняє від ворогів вітчизни? Тим більше Господь збереже Свій народ силою благодаті Своєї і завдяки нашому стриманню від гріха.
Немає коментарів:
Дописати коментар