Церковна свічка

Свічка – це наша невеличка жертва на славу Божу, яку ми складаємо у тому храмі, де молимось. Тому інколи свічки називають офірками.

Свічки у храмі ставлять на спеціальні підставки – свічники, які стоять біля тетраподу або перед іконами. Свічку на свічнику слід акуратно запалювати і надійно закріплювати, щоб вона не впала.

Коли ставимо свічку, то обов’язково слід помолитися Господеві, щоб Він вислухав нас і сповнив наші добрі прохання, а у Пресвятої Богородиці чи святих Божих угодників попросити їхнього заступництва для нас.

Не варто ставити свічки під час важливих моментів богослужінь, адже в цей час набагато більше потрібною є наша активна участь у молитві церковної громади.

Інколи у храмах бувають окремі свічники за живих і за померлих, на яких ми ставимо свічки з нашими молитвами за здоров’я чи за упокій. Якщо такого звичаю немає або ми про нього не знаємо, то ми можемо сміливо ставити свічку на будь-якому свічнику, адже Бог завжди приймає нашу офіру і чує нашу молитву.

Свічку потрібно ставити з молитвою, а не замість молитви. Помилковими є уявлення, що свічка буде замість нас молитися або що разом з нею згоряють наші гріхи. Ми самі повинні підтримувати особистий контакт із нашим Небесним Отцем через молитву і прийняття Святих Тайн.

Не слід засмучуватись, якщо наша свічка ще не догоріла, але її вже погасили і витягнули зі свічника, адже Господь цінує насамперед наш добрий намір і у будь-якому випадку приймає нашу жертву.

Також не вирішальною є кількість свічок, які ми поставили, але відкритість нашого серця і щира молитва до Бога. Господь наш Ісус Христос у Євангелії засудив багача, який вкинув напоказ багато грошей у церковну скарбону, і похвалив вдову, яка щиросердечно вкинула всього дві лепти.

Врешті, нам не слід забувати, що не так важливою є сама свічка, як наше гідне християнське життя. Святі Отці казали: «Будьмо самі, як свічки» (тобто живімо і трудімось на славу Божу, подібно як і свічка горить для Його прослави). Така наша цілопальна жертва самих себе набагато більше буде подобатися нашому Творцеві.

*   *   *

«Якщо кладеш свічку, а любові у серці не маєш – даремною є твоя жертва Богові» (св. Йоан Кронштадтський).

Іван Дутка

2010 (?) A.D.