Рим, 24 вересня – 8 жовтня 1989 р. Б.
1. Синод стверджує, що офіційною літургічною мовою в УГКЦ є церковно-слов'янська мова. По Другому Ватиканському Соборі існує тенденція в богослужіннях уживати більш зрозумілу вірними живу народну мову. Синод схвалює практику в наших богослужіннях уживати живу українську мову (чи мови країн нашого поселення) там, де є така потреба, для кращої євангелизації наших вірних, а особливо молодих поколінь.
2. Синод постановляє, щоб там, де в богослужіннях уживається українська мова чи мови країн поселення, для збереження нормативності, всі придержувалися тексту Літургікону виданого Синодом Єпископів УГКЦ 1988 р.
3. Синод постановив, щоб Владики і всі заінтересовані особи присилали свої письмові позитивні і обгрунтовані зауваження до українсько-англійського Літургікону, який вживається ad experimentum на п'ять років, до 1 квітня 1990 року, до Літургічної Комісії (копію Блаженнішому) стосовно мови і поодиноких висловів чи фраз. Все, що сказане вище стосовно Літургікону, стосується також і Архієратикону, виданого Синодом в українському перекладі.
4. Синод схвалив «Устав Архієрейської Божественної Літургії святого Отця нашого Івана Золотоустого і святого Василія Великого», що його приготував Митрополит Стефан згідно з рубриками Архієратикона, виданого Апостольською Столицею 1973 р. і „Ordo celebrationis", виданого Апостольською Столицею 1941 р.
5. Синод рішив, щоб для нормативності у всенародному самоїлковому літургічному співі в Літургіях, котрі служать українською чи англійською мовами за текстом, виданим Синодом 1988 року, Владики напротязі одного року прислали до Синодальної Літургічної Комісії свої зауваження стосовно проекту самолівки, розданого під час Синоду. Синодальна Під-Комісія Літургічного Співу відтак приготовить підручник для вивчення всенародного самоїлкового співу.
Львів, 16-31 травня 1992 р. Б.
3. В справі перекладу літургічних текстів із церковнослов'янської на українську мову прийнято проект митрополита Стефана Сулика:
а). У сучасних умовах життя нашого народу наша Церква в Україні і поза нею МУСИТЬ мати тільки ОДИН текст всіх літургічних книг. Це буде об'єднувати нас по всьому світу з Церквою-матір'ю на рідних землях.
б). Ці тексти мусять бути повним і вірним перекладом на живу українську мову всіх літургічних книг, що були видані для нашої Церкви Апостольською Столицею. Вони повинні включати усі Служби Божі, тобто Літургію Івана Золотоустого, Літургію Василія Великого і Службу Ранішеосвячених Дарів. Вони повинні вийти разом, хоч не конче одною книгою. Крім цього, треба воднораз зробити новий переклад усіх інших літургічних книг, що були видані для нашої Церкви Апостольською Столицею, щоб в той спосіб дійти до гармонії поодиноких висловів, назв і фраз.
в). В перекладі текстів Літургічних книг, виданих Апостольською Столицею з церковнослов'янської на українську мову, ніхто не має права робити які-небудь зміни, поправки чи пропущення, без окремого дозволу Апостольської Столиці. (Див. „Обіжник до Українських Ординаріїв", Конгрегація для Східних Церков, ч. прот. 1219-28, Рим, 10-го вересня 1941, „Письма – послання Митроп. А. Шептицького з часів німецької окупації", друга частина, Бібліотека Логосу, том. XXX, Йорктон 1969, стор. 6-12). Новий Кодекс Канонів приписує, що: „Затвердження літургічних текстів, після попередньої перевірки Апостольським Престолом, застерігається в патріярших Церквах Патріярхові за згодою Синоду Єпископів (к.657, 1). Знову ж канон 668,2 каже, що поза авторитетом Патріярха зі Синодом єпископів „ніхто інший не повинен нічого до постанов цієї влади додавати, від них віднімати або їх змінювати" (в літургічних текстах). А канон 656,1 приписує: „У літургічних відправах слід використовувати тільки книги з церковним затвердженням".
г). Український переклад літургічних книг нашої Церкви, що їх видала Апостольська Столиця, повинен після попереднього перегляду Апостольською Столицею бути апробований Верховним Архиєпископом за згодою Синоду єпископів, згідно з вимогою нашого Кодексу Канонів (кан. 657, пар. 1 і 2, як також Декрет про Східні Католицькі Церкви, ч. 23).
ґ). Для здійснення повищих постанов цей Священний Синод повинен встановити окрему Літургічну Комісію при Курії Верховного Архиєпископа, з дорученням подбати про переклад з церковнослов'янської на живу українську мову повних текстів (без ніяких змін у самому тексті) всіх літургічних книг, що їх видала Апостольська Столиця для нашої Церкви.
д). Щоб цей український переклад зберіг фонетичну красу нашої мови та відповідав усім вимогам сучасного життя нашої Церкви, його повинна виконати колегія найкращих професійних філологів, знавців української літературної мови в Україні, під проводом Літургійної Комісії при Курії Верховного Архиєпископа.
е). При цьому було б дуже бажаним, щоб ця Літургічна Комісія могла працювати над українським перекладом наших літургічних книг в порозумінні і в співпраці з нашими братами православних Церков в Україні, щоб в дусі нашого екуменічного діялогу з ними ми могли вже тепер приготувати нашу єдність Христової Церкви в Україні, до якої нас усіх закликає Христос.
є). Перекладені тексти наших літургічних книг будуть розіслані всім нашим владикам, багатьом священикам, диригентам визначніших церковних хорів та музикологам. їхні зауваження Літургічна Комісія візьме до уваги.
Поки буде здійснений такий переклад, уживання літургічних перекладів залишити in statu quo, тобто коли в якійсь єпархії введено якийсь текст, то всі, навіть прихожі, повинні цього тексту вживати, тобто переклад Йосифа Сліпого чи Синоду з 1988 року.
4. Схвалено текст щоденних молитов: "Отче наш" і "Богородице Діво":
„Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого."
„Богородице Діво, радуйся, благодатная Маріє, Господь з тобою. Благословенна ти між женами і благословен плід утроби твоєї, бо ти породила Христа Спаса і Ізбавителя душ наших."
5. Молитвослов для священиків уживати нового видання Отців Василіян (1990 р.). Коли ж вийдуть нові переклади літургічних книг, також і Молитвослов буде достосований до них.
21. Для збереження послідовності в літургічному житті нашої Церкви, цей священний Синод пригадує, що літургічні постанови Замойського Синоду залишаються обов'язуючими:
(а) антимінс покласти під верхній обрус на святій трапезі;
(б) в Символі Віри ісповідувати походження Святого Духа „від Отця і Сина";
(в) під час Божественної Літургії забороняється уживання губки й теплоти;
(г) під час Божественної Літургії освячувати частиці воднораз з Агнцем;
(ґ) Пресвяту Євхаристію не подавати немовлятам доки вони не досягнуть свідомого віку.
25. Обрано синодальні комісії:
Літургічна: Блаженніший Мирослав І. Любачівський - голова, члени: митроп. Стефан Сулик, вл. Юліян Вороновський, вл. Мирон Дацюк;
Рим, 16-25 листопада 1995 р. Б.
25. Обрано такі синодальні комісії:
Літургічна: Блаженніший Мирослав Іван, митроп. Стефан Сулик, владика Северин Якимишин.
Львів, 14-21 жовтня 1996 р. Б.
24. Синод Єпископів поручає призначити єдиний текст літургійних богослужень та рубрик для одностайного виховання кандидатів у всіх семінаріях.
41. Синод пригадує священикам їх святий обов'язок проповідувати на кожній Літургії в неділі і свята, проповіді повинні мати гомілетично-катехитичний характер.
42. Синод пригадує священикам їх святий обов'язок використовувати всі нагоди (уділення Святих Тайн, похорони тощо), щоб проповідувати Боже слово.
46. Єпископ Роберт Москаль очолює комісію, яка підготує літургійний довідник для нашої Церкви на підставі Інструкції для застосування літургійних приписів Кодексу канонів східних Церков, Уставу богослужень і традицій Київської Церкви та приготує вказівки про святі часи і пости.
47. Літургійна комісія має покликати до співпраці професійні сили (мовознавців, біблістів, богословів, літурґістів, поетів, музик тощо), щоб приготувати нові богослужбові тексти нашої Церкви.
48. Синод приймає прохання Сестер Василіянок, щоб для внутрішнього вжитку в їх монастирях піднести службу святої Макрини (19 липня/1 серпня) до бдінної з всенічним.
54. Синод установляє наступні комісії (зазначаючи, що перший член у списку є головою).
Літургійна комісія - члени: Владики Москаль, Гузар, Сулик, Якимишин, Хома завдання: приготувати вказівки про святі часи і пости.
1. Синод стверджує, що офіційною літургічною мовою в УГКЦ є церковно-слов'янська мова. По Другому Ватиканському Соборі існує тенденція в богослужіннях уживати більш зрозумілу вірними живу народну мову. Синод схвалює практику в наших богослужіннях уживати живу українську мову (чи мови країн нашого поселення) там, де є така потреба, для кращої євангелизації наших вірних, а особливо молодих поколінь.
2. Синод постановляє, щоб там, де в богослужіннях уживається українська мова чи мови країн поселення, для збереження нормативності, всі придержувалися тексту Літургікону виданого Синодом Єпископів УГКЦ 1988 р.
3. Синод постановив, щоб Владики і всі заінтересовані особи присилали свої письмові позитивні і обгрунтовані зауваження до українсько-англійського Літургікону, який вживається ad experimentum на п'ять років, до 1 квітня 1990 року, до Літургічної Комісії (копію Блаженнішому) стосовно мови і поодиноких висловів чи фраз. Все, що сказане вище стосовно Літургікону, стосується також і Архієратикону, виданого Синодом в українському перекладі.
4. Синод схвалив «Устав Архієрейської Божественної Літургії святого Отця нашого Івана Золотоустого і святого Василія Великого», що його приготував Митрополит Стефан згідно з рубриками Архієратикона, виданого Апостольською Столицею 1973 р. і „Ordo celebrationis", виданого Апостольською Столицею 1941 р.
5. Синод рішив, щоб для нормативності у всенародному самоїлковому літургічному співі в Літургіях, котрі служать українською чи англійською мовами за текстом, виданим Синодом 1988 року, Владики напротязі одного року прислали до Синодальної Літургічної Комісії свої зауваження стосовно проекту самолівки, розданого під час Синоду. Синодальна Під-Комісія Літургічного Співу відтак приготовить підручник для вивчення всенародного самоїлкового співу.
Львів, 16-31 травня 1992 р. Б.
3. В справі перекладу літургічних текстів із церковнослов'янської на українську мову прийнято проект митрополита Стефана Сулика:
а). У сучасних умовах життя нашого народу наша Церква в Україні і поза нею МУСИТЬ мати тільки ОДИН текст всіх літургічних книг. Це буде об'єднувати нас по всьому світу з Церквою-матір'ю на рідних землях.
б). Ці тексти мусять бути повним і вірним перекладом на живу українську мову всіх літургічних книг, що були видані для нашої Церкви Апостольською Столицею. Вони повинні включати усі Служби Божі, тобто Літургію Івана Золотоустого, Літургію Василія Великого і Службу Ранішеосвячених Дарів. Вони повинні вийти разом, хоч не конче одною книгою. Крім цього, треба воднораз зробити новий переклад усіх інших літургічних книг, що були видані для нашої Церкви Апостольською Столицею, щоб в той спосіб дійти до гармонії поодиноких висловів, назв і фраз.
в). В перекладі текстів Літургічних книг, виданих Апостольською Столицею з церковнослов'янської на українську мову, ніхто не має права робити які-небудь зміни, поправки чи пропущення, без окремого дозволу Апостольської Столиці. (Див. „Обіжник до Українських Ординаріїв", Конгрегація для Східних Церков, ч. прот. 1219-28, Рим, 10-го вересня 1941, „Письма – послання Митроп. А. Шептицького з часів німецької окупації", друга частина, Бібліотека Логосу, том. XXX, Йорктон 1969, стор. 6-12). Новий Кодекс Канонів приписує, що: „Затвердження літургічних текстів, після попередньої перевірки Апостольським Престолом, застерігається в патріярших Церквах Патріярхові за згодою Синоду Єпископів (к.657, 1). Знову ж канон 668,2 каже, що поза авторитетом Патріярха зі Синодом єпископів „ніхто інший не повинен нічого до постанов цієї влади додавати, від них віднімати або їх змінювати" (в літургічних текстах). А канон 656,1 приписує: „У літургічних відправах слід використовувати тільки книги з церковним затвердженням".
г). Український переклад літургічних книг нашої Церкви, що їх видала Апостольська Столиця, повинен після попереднього перегляду Апостольською Столицею бути апробований Верховним Архиєпископом за згодою Синоду єпископів, згідно з вимогою нашого Кодексу Канонів (кан. 657, пар. 1 і 2, як також Декрет про Східні Католицькі Церкви, ч. 23).
ґ). Для здійснення повищих постанов цей Священний Синод повинен встановити окрему Літургічну Комісію при Курії Верховного Архиєпископа, з дорученням подбати про переклад з церковнослов'янської на живу українську мову повних текстів (без ніяких змін у самому тексті) всіх літургічних книг, що їх видала Апостольська Столиця для нашої Церкви.
д). Щоб цей український переклад зберіг фонетичну красу нашої мови та відповідав усім вимогам сучасного життя нашої Церкви, його повинна виконати колегія найкращих професійних філологів, знавців української літературної мови в Україні, під проводом Літургійної Комісії при Курії Верховного Архиєпископа.
е). При цьому було б дуже бажаним, щоб ця Літургічна Комісія могла працювати над українським перекладом наших літургічних книг в порозумінні і в співпраці з нашими братами православних Церков в Україні, щоб в дусі нашого екуменічного діялогу з ними ми могли вже тепер приготувати нашу єдність Христової Церкви в Україні, до якої нас усіх закликає Христос.
є). Перекладені тексти наших літургічних книг будуть розіслані всім нашим владикам, багатьом священикам, диригентам визначніших церковних хорів та музикологам. їхні зауваження Літургічна Комісія візьме до уваги.
Поки буде здійснений такий переклад, уживання літургічних перекладів залишити in statu quo, тобто коли в якійсь єпархії введено якийсь текст, то всі, навіть прихожі, повинні цього тексту вживати, тобто переклад Йосифа Сліпого чи Синоду з 1988 року.
4. Схвалено текст щоденних молитов: "Отче наш" і "Богородице Діво":
„Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого."
„Богородице Діво, радуйся, благодатная Маріє, Господь з тобою. Благословенна ти між женами і благословен плід утроби твоєї, бо ти породила Христа Спаса і Ізбавителя душ наших."
5. Молитвослов для священиків уживати нового видання Отців Василіян (1990 р.). Коли ж вийдуть нові переклади літургічних книг, також і Молитвослов буде достосований до них.
21. Для збереження послідовності в літургічному житті нашої Церкви, цей священний Синод пригадує, що літургічні постанови Замойського Синоду залишаються обов'язуючими:
(а) антимінс покласти під верхній обрус на святій трапезі;
(б) в Символі Віри ісповідувати походження Святого Духа „від Отця і Сина";
(в) під час Божественної Літургії забороняється уживання губки й теплоти;
(г) під час Божественної Літургії освячувати частиці воднораз з Агнцем;
(ґ) Пресвяту Євхаристію не подавати немовлятам доки вони не досягнуть свідомого віку.
25. Обрано синодальні комісії:
Літургічна: Блаженніший Мирослав І. Любачівський - голова, члени: митроп. Стефан Сулик, вл. Юліян Вороновський, вл. Мирон Дацюк;
Рим, 16-25 листопада 1995 р. Б.
25. Обрано такі синодальні комісії:
Літургічна: Блаженніший Мирослав Іван, митроп. Стефан Сулик, владика Северин Якимишин.
Львів, 14-21 жовтня 1996 р. Б.
24. Синод Єпископів поручає призначити єдиний текст літургійних богослужень та рубрик для одностайного виховання кандидатів у всіх семінаріях.
41. Синод пригадує священикам їх святий обов'язок проповідувати на кожній Літургії в неділі і свята, проповіді повинні мати гомілетично-катехитичний характер.
42. Синод пригадує священикам їх святий обов'язок використовувати всі нагоди (уділення Святих Тайн, похорони тощо), щоб проповідувати Боже слово.
46. Єпископ Роберт Москаль очолює комісію, яка підготує літургійний довідник для нашої Церкви на підставі Інструкції для застосування літургійних приписів Кодексу канонів східних Церков, Уставу богослужень і традицій Київської Церкви та приготує вказівки про святі часи і пости.
47. Літургійна комісія має покликати до співпраці професійні сили (мовознавців, біблістів, богословів, літурґістів, поетів, музик тощо), щоб приготувати нові богослужбові тексти нашої Церкви.
48. Синод приймає прохання Сестер Василіянок, щоб для внутрішнього вжитку в їх монастирях піднести службу святої Макрини (19 липня/1 серпня) до бдінної з всенічним.
54. Синод установляє наступні комісії (зазначаючи, що перший член у списку є головою).
Літургійна комісія - члени: Владики Москаль, Гузар, Сулик, Якимишин, Хома завдання: приготувати вказівки про святі часи і пости.
Джерело: Український Літургійний Центр
Немає коментарів:
Дописати коментар